Anatomical optical, biomechanical and morphometric parameters of the eye in children with acquired myopia and syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia

Abstract

Aim of the research – to make a comprehensive assessment of anatomical, optical, biomechanical and morphometric parameters of the eye in children with acquired myopia and syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia. Materials and methods. We examined patients of 2 groups: the I group – 44 children (88 eyes) with myopia of mild degree and phenotypic manifestations of connective tissue dysplasia, the II group – 40 patients (80 eyes) with myopia and without signs of connective tissue dysplasia. We measured the following parameters: corneal refractive power, corneal diameter and radius, thickness of the cornea, anterior chamber depth, lens thickness, sagittal length of the vitreous body, axial length of the eye, corneal hysteresis, peripapillary retinal nerve fiber layer thickness. Results. We revealed significant differences in the anatomical, optical and biomechanical parameters of the visual analyzer in children with myopia of mild degree on the background of the UCTD, in contrast to children with myopia and without connective tissue dysplasia, which consisted in corneal refractive power reduction to an average of 41.25 [40.62; 41.75] D, increase in the corneal radius to an average of 8.13 [7.97; 8.28] mm, the corneal diameter to an average of 12.5 [12.1; 12.7] mm, the anterior chamber depth to an average of 3.8 [3.4; 4.0] mm, the sagittal length of the vitreous body to an average of 17.6 [17.3; 18.0] mm, the axial length of eye to an average of 24.9 [24.4; 25.4] mm, decrease in corneal hysteresis to an average of 11.2 [10.6; 11.7] mm Hg. Peripapillary retinal nerve fiber layer thickness was reduced to an average of 87 [85; 93] μm. Conclusions. The obtained data can be useful in a comprehensive assessment of ophthalmic manifestations of undifferentiated connective tissue dysplasia syndrome, in myopic process development prediction and in individual treatment tactics determination. Мета роботи – виконати комплексне оцінювання анатомо-оптичних, біомеханічних і морфометричних показників ока в дітей із набутою міопією та синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Матеріали та методи. Обстежили пацієнтів двох груп: І – 44 дитини (88 очей) з міопією слабкого ступеня та фенотиповими проявами сполучнотканинної дисплазії, ІІ група – 40 пацієнтів (80 очей) із міопією та без ознак сполучнотканинної дисплазії. Вимірювали показник заломлюваної сили рогівки, діаметр рогівки, радіус кривизни рогівки, товщину рогівки, глибину передньої камери, товщину кришталика, сагітальну довжину склоподібного тіла, аксіальну довжину очного яблука, кореальний гістерезис, перипапілярну товщину шару нервових волокон. Результати. Виявили вірогідні відмінності за анатомо-оптичними, біомеханічними й морфометричними показниками зорового аналізатора дітей із міопією слабкого ступеня на тлі СНДСТ і дітей із міопією без сполучнотканинної дисплазії, що полягають у зниженні заломлюваної сили рогівки в середньому до 41,25 [40,62; 41,75] дптр, збільшенні радіуса рогівки в середньому до 8,13 [7,97; 8,28] мм, діаметра рогівки в середньому до 12,5 [12,1; 12,7] мм, збільшенні глибини передньої камери в середньому до 3,8 [3,4; 4,0] мм, збільшення сагітальної довжини склоподібного тіла в середньому до 17,6 [17,3; 18,0] мм, збільшенні аксіальної довжини ока в середньому до 24,9 [24,4; 25,4] мм, зниженні корнеального гістерезису в середньому до 11,2 [10,6; 11,7] мм рт. ст., зниженні товщини шару перипапілярних нервових волокон у середньому до 87 [85; 93] μm. Висновки. Результати можуть бути корисними в комплексному оцінюванні офтальмологічних проявів синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини, прогнозуванні розвитку міопічного процесу і визначенні індивідуальної тактики лікування. Цель работы – провести комплексную оценку анатомо-оптических, биомеханических и морфометрических показателей глаза у детей с приобретенной миопией и синдромом недифференцированной дисплазии соединительной ткани. Материалы и методы. Обследовали пациентов 2 групп: І группа – 44 ребенка (88 глаз) с миопией слабой степени и фенотипическими проявлениями соединительнотканной дисплазии, ІІ группа – 40 пациентов (80 глаз) с миопией и без признаков соединительнотканной дисплазии. Измеряли показатель преломляющей силы роговицы, диаметр роговицы, радиус кри визны роговицы, толщину роговицы, глубину передней камеры, толщину хрусталика, сагиттальную длину стекловидного тела, аксиальную длину глазного яблока, корнеальный гистерезис, перипапиллярную толщину слоя нервных волокон. Результаты. Установлены достоверные различия в анатомо-оптических, биомеханических и морфометрических показателях зрительного анализатора у детей с миопией слабой степени на фоне СНДСТ и детей с миопией без соединительнотканной дисплазии, которые заключаются в снижении преломляющей силы роговицы в среднем до 41,25 [40,62; 41,75] дптр, увеличении радиуса роговицы в среднем до 8,13 [7,97; 8,28] мм, диаметра роговицы в среднем до 12,5 [12,1; 12,7] мм, увеличении глубины передней камеры в среднем до 3,8 [3,4; 4,0] мм, увеличении сагиттальной длины стекловидного тела в среднем до 17,6 [17,3; 18,0] мм, увеличении аксиальной длины глаза в среднем до 24,9 [24,4; 25,4] мм, снижении корнеального гистерезиса в среднем до 11,2 [10,6; 11,7] мм рт. ст., снижении толщины слоя перипапиллярных нервных волокон в среднем до 87 [85; 93] μm. Выводы. Результаты могут быть полезными в комплексной оценке офтальмологических проявлений синдрома недифференцированной дисплазии соединительной ткани, прогнозировании развития миопического процесса и определении индивидуальной тактики лечения.