Диагностика и методы эндоскопического лечения послеожоговых стриктур пищевода

Abstract

Приведены результаты диагностики и описана методика эндоскопического лечения химических ожогов пищевода. Описаны этиопатогенетические аспекты развития химического ожога пищевода в зависимости от повреждающего вещества, действия синтетических гормонов на пищевод при ожоге, приведена модифицированная классификация заболевания и его последствий. Отдельно выделены клинические проявления заболевания и результаты эндоскопического лечения химических послеожоговых стриктур пищевода. Освещены индивидуальные подходы к медикаментозному и эндоскопическому лечению пациентов с химическими ожогами пищевода в зависимости от повреждающего агента, времени взаимодействия слизистой оболочки пищевода с химическим веществом и дальнейшее ведение этих пациентов. Цель работы – оценить результаты эндоскопического лечения постожоговых стриктур пищевода, в процессе которого применяли баллонную пневмо- и гидродилатацию ожоговых стриктур пищевода, с подслизистым введением глюкокортикостероида после дилатации. Материалы и методы. Использовано высокотехнологическое эндоскопическое оборудование FUJINON EPX 4450 с высоким разрешением визуализации HDTV, узкоспектральной цифровой хромоскопией (FICE). Эндоскопическое исследование включало оценку состояния слизистой пищевода (наличие эрозий, язв), центричности и эксцентричности сужения пищевода, определение диаметра стриктуры, возможности, целесообразности и этапности эндоскопического лечения. Всем пациентам выполнили баллонную пневмо- и гидродилатацию, не извлекая баллона, а только меняя подачу воздуха и воды. После дилатации в места разрывов водили инъекционным способом синтетический гормон «Флостерон» (2 мл) в подслизистую оболочку для торможения и уменьшения образования фибробластов, что снижало риск выраженного рубцевания слизистой оболочки пищевода. Выводы. Эндоскопическая комбинированная баллонная дилатация послеожоговых стриктур пищевода на основе разработанных показаний и технических аспектов выполнения – эффективный и достаточно безопасный метод лечения. Наведені результати діагностики та описана методика ендоскопічного лікування хімічних опіків стравоходу. Представлені етіопатогенетичні аспекти розвитку хімічного опіку стравоходу залежно від діючої речовини, вплив синтетичних гормонів на стравохід при опіках, наведена сучасна модифікована класифікація захворювання та його наслідків. Окремо виділені клінічні прояви захворювання та результати ендоскопічного лікування хімічних післяопікових стриктур стравоходу. Висвітлені індивідуальні підходи до медикаментозного та ендоскопічного лікування пацієнтів із хімічними опіками стравоходу залежно від хімічної речовини, часу взаємодії слизової оболонки стравоходу з хімічною речовиною та ведення цих пацієнтів. Мета роботи – оцінювання результатів ендоскопічного лікування хімічного опіку стравоходу, під час якого використовували балонну пнемо- та гідродилатацію опікових стриктур стравоходу з підслизовим введенням глюкокортикостероїдів після дилатації. Матеріали та методи. Використовували високотехнологічне ендоскопічне обладнання FUJINON EPX 4450 із високою розподільною здатністю HD TV, вузькополосною цифровою хромоскопією (FICE). Ендоскопічне дослідження включало ендоскопічне оцінювання стану слизової оболонки стравоходу (наявність ерозій, виразок), центричності та ексцентричності звуження стравоходу, визначення діаметра стриктури, можливості, доцільності та етапності ендоскопічного лікування. Усім пацієнтам виконали балонну пневмо- та гідродилатацію, не змінюючи балонний катетер, а тільки замінюючи повітря на воду. Після дилатації в місце розриву ін’єкційним способом вводили синтетичний гормон «Фластерон» (2 мл) у підслизову оболонку стравоходу для уповільнення та зменшення утворення фібробластів, що знижувало ризик вираженого рубцювання слизової оболонки стравоходу. Висновки. Ендоскопічна комбінована балонна дилатація опікових стриктур стравоходу на основі розроблених показників і технічних аспектів виконання є ефективним і безпечним методом лікування. The article deals with stricture subsequent to esophageal corrosive injury and describes endoscopic treatment results and diagnostic methods. Etiologic and pathogenetic aspects of the esophageal corrosive injury development depending on damaging substance were reported and steroid endotherapy results considering modern classification were given. Clinical peculiarities of the disease were singled out according to endoscopic treatment results. Individual approaches to endoscopic and drug therapy in patients with caustic esophageal injury were covered depending on damaging substance and exposure time as well as postoperative follow-up of these patients. The aim of the study was to evaluate the results of endoscopic treatment of post corrosive esophageal strictures using pneumatic balloon and hydro-balloon dilatation with subsequent glucocorticosteroid drug submucosal injection. Material and methods. High-technology video endoscope system FUJINON EPX 4450 with HDTV imaging and digital chromoendoscopy Flexible spectral Imaging Color Enhancement (FICE) were used. Endoscopic examination included a detailed assessment of the esophageal mucosa condition (the presence of erosions, ulcers), centric or eccentric narrowing of the esophagus, the diameter of stricture determination, the possibility, feasibility and the staged manner of endoscopic treatment. Result and discussion. All patients underwent pneumatic balloon and then hydro-balloon dilatation without the balloon removing, but only changing air and water supply. The synthetic hormone Flosteron (2 ml) was injected into the submucosal layers of the fracture sites after dilatation in order to inhibit and decrease fibroblasts formation, which reduced the risk of the esophagus mucous membrane severe scarring. Conclusions: Endoscopic combined balloon dilatation in post corrosive esophageal strictures based on developed indications and technical aspects of performance is an effective and sufficiently safe method of treatment.