The approaches to prevention and therapy of cardiovascular disorders in children with chronic bronchopulmonary pathology

Abstract

The purpose of this study was to develop and evaluate the algorithm for cardiovascular disorders prevention and therapy effectiveness in children with chronic bronchopulmonary pathology. Materials and methods. There was catamnestic examination of 57 patients with chronic bronchopulmonary pathology (29 children with severe, controlled or partially controlled persistent bronchial asthma and 28 children with cystic fibrosis and pancreatic insufficiency) who were analyzed the dynamics of left ventricular myocardial remodeling, depending on the administrated treatment. Catamnesis duration was 1 year. The average age of children in the observation group was 9.2 ± 0.6 years. The ultrasound examination of the heart was performed using the Medison SonoAce 8000 ultrasound machine (USA) according to the standard procedure. The mathematical analysis and statistical processing of data were performed on a PC using the licensed software package of Statistic for Windows 10.RU using variation, correlation, regression and nonparametric methods of statistical analysis. Variables were expressed as M ± m and P value <0.05 was considered to indicate statistical significance. Results. It has been established that there is a structural and functional left ventricular myocardium rearrangement on the background of left ventricular diastolic dysfunction development, sympathetic branch of the autonomic nervous system functional impairment, myocardium electrical instability and endothelium-depended vasodilation disturbance in children with chronic bronchopulmonary diseases. The algorithm has been worked out for choosing tactics of cardiovascular disorders therapy based on the study results, which is a complex of non-medicamentous and medicamentous methods with drug modulators of “L-arginine – nitric oxide” system – ACE and L-arginine inhibitors inclusion in the therapy. The effectiveness of proposed algorithm was estimated in 27 children with chronic bronchopulmonary diseases. The other 30 patients, who were treated with traditional therapy, made up a comparison group. It has been found that proposed therapeutic method application in the complex treatment of children with chronic bronchopulmonary pathology contributed to left ventricular myocardium morphofunctional state improvement by slowing processes of left ventricular remodeling and increasing the number of patients who had normal left ventricular myocardium geometry. There was a progression of the left ventricle morphofunctional state changes in the comparison group, which was manifested by an increase in the left ventricular myocardium mass and structural-geometric myocardial restructuring by concentric type of cardiac remodeling. Conclusions. The use of proposed algorithm can prevent cardiovascular disorders progression and provide more effective rehabilitation of children with chronic bronchopulmonary diseases. Мета роботи – розробити та оцінити ефективність алгоритму профілактики та терапії серцево-судинних порушень у дітей із хронічною патологією бронхолегеневої системи. Матеріали та методи. Здійснили катамнестичне спостереження за 57 хворими на хронічну бронхолегеневу патологію (29 дітей, які хворі на важку контрольовану або частково контрольовану персистуючу бронхіальну астму, та 28 дітей, які хворі на муковісцидоз із панкреатичною недостатністю), у яких проаналізували динаміку ремоделювання міокарда лівого шлуночка залежно від схеми терапії. Тривалість катамнезу – 1 рік. Середній вік дітей у групі катамнестичного спостереження становив 9,2 ± 0,6 року. Ультразвукове дослідження серця виконали з використанням еходоплерокардіографа «Medisson 8000» із фазованим датчиком 2–5 ф АС (США) за стандартною методикою з визначенням геометрії міокарда лівого шлуночка. Математичний аналіз і статистичне опрацювання даних виконали на ПЕВМ із використанням ліцензійного пакета програм Statisticа for Windows 10.RU із застосуванням варіаційного, кореляційного, регресійного та непараметричних методів статистичного аналізу. Для всіх видів аналізу статистично значущими вважали відмінності при р < 0,05. Результати. Встановили, що в дітей із хронічними бронхолегеневими захворюваннями відбувається структурно-функціональна перебудова міокарда лівого шлуночка на тлі розвитку діастолічної дисфункції лівого шлуночка, напруження функціонування симпатичного відділу вегетативної нервової системи, електричної нестабільності міокарда та порушення вазодилатуючої функції ендотелію. За результатами дослідження сформували алгоритм вибору тактики терапії кардіоваскулярних порушень, який являє собою комплекс немедикаментозних і медикаментозних заходів із включенням у терапію препаратів-модуляторів системи «L-аргінін – оксид азоту» – інгібіторів АПФ і L-аргініну. Ефективність запропонованого алгоритму оцінили у 27 дітей із хронічними захворюваннями бронхолегеневої системи. Інші 30 хворих, які отримували традиційну терапію, ввійшли у групу порівняння. Встановили, що застосування запропонованого терапевтичного алгоритму в комплексі лікування дітей із хронічною бронхолегеневою патологією сприяло поліпшенню морфофункціонального стану міокарда лівого шлуночка внаслідок уповільнення процесів ремоделювання міокарда лівого шлуночка та збільшення кількості пацієнтів, у яких визначили нормальну геометрію міокарда лівого шлуночка. У групі порівняння відбувалося прогресування змін морфофункціонального стану лівого шлуночка серця, що проявлялося збільшенням маси міокарда лівого шлуночка та структурно-геометричною перебудовою міокарда за типом концентричного ремоделювання. Висновки. Використання запропонованого алгоритму в дітей із хронічними бронхолегеневими захворюваннями дає змогу запобігти прогресуванню кардіоваскулярних розладів і забезпечити ефективнішу реабілітацію дітей із цією патологією. Цель работы – разработать и оценить эффективность алгоритма профилактики и терапии сердечно-сосудистых нарушений у детей с хронической патологией бронхолегочной системы. Материалы и методы. Проведено катамнестическое наблюдение за 57 больными с хронической бронхолегочной патологией (29 детей, больных тяжелой контролируемой или частично контролируемой персистирующей бронхиальной астмой, и 28 детей, больных муковисцидозом с панкреатической недостаточностью), у которых проанализировали динамику ремоделирования миокарда левого желудочка в зависимости от схемы терапии. Длительность катамнеза – 1 год. Средний возраст детей в группе катамнестического наблюдения составил 9,2 ± 0,6 года. Ультразвуковое исследование сердца проводили с использованием эходопплерокардиографа «Medisson 8000» с фазированным датчиком 2-5 ф АС (США) по стандартной методике с определением геометрии миокарда левого желудочка. Математический анализ и статистическая обработка данных проведены на ПЭВМ с использованием лицензионного пакета программ Statistic for Windows 10.RU с применением вариационного, корреляционного, регрессионного и непараметрических методов статистического анализа. Для всех видов анализа статистически значимыми считали различия при р < 0,05. Результаты. Установлено, что у детей с хроническими бронхолегочными заболеваниями происходит структурно-функциональная перестройка миокарда левого желудочка на фоне развития диастолической дисфункции левого желудочка, напряжения функционирования симпатического отдела вегетативной нервной системы, электрической нестабильности миокарда и нарушения вазодилатирующей функции эндотелия. По результатам исследования сформирован алгоритм выбора тактики терапии кардиоваскулярных нарушений, который представляет собой комплекс немедикаментозных и медикаментозных мероприятий с включением в терапию препаратов-модуляторов системы «L-аргинин – оксид азота» – ингибиторов АПФ и L-аргинина. Эффективность предложенного алгоритма оценили у 27 детей с хроническими заболеваниями бронхолегочной системы. Остальные 30 больных, которые получали традиционную терапию, составили группу сравнения. Установлено, что применение предложенного терапевтического метода в комплексе лечения детей с хронической бронхолегочной патологией способствовал улучшению морфофункционального состояния миокарда левого желудочка за счет замедления процессов ремоделирования миокарда левого желудочка и увеличения количества пациентов, у которых определена нормальная геометрия миокарда левого желудочка. В группе сравнения происходило прогрессирование изменений морфофункционального состояния левого желудочка сердца, что проявлялось увеличением массы миокарда левого желудочка и структурно-геометрической перестройкой миокарда по типу концентрического ремоделирования. Выводы. Использование предложенного алгоритма у детей с хроническими бронхолегочными заболеваниями позволяет предупредить прогрессирование кардиоваскулярных расстройств и обеспечить более эффективную реабилитацию детей с данной патологией.