Gastric duplication in infants

Abstract

Clinicians pay close attention to the questions related to the diagnosis and treatment tactics of stomach defects with its obstruction in view of their stable frequency and lack of consensus on these diseases development mechanisms. The insufficient individual experience of every clinician leads to the difficulties in early diagnostic and the most adequate surgical intervention choice, and so, high rates of mortality. Purpose of the work. Improvement of the diagnostic and treatment tactic in infants with gastric duplication. Materials and methods. Clinical experience of two cases of the newborn children treatment with rare variants of digestive tract developmental defects is presented. In one child it was a case of stomach cystic duplication; and the other had a cystic duplication of stomach and duodenum. Results. There have been 5 cases of the stomach duplication treatment in the last 5 years in the Pediatric Surgery Clinic of Zaporizhzhia State Medical University. Two children were diagnosed with this pathology in neonatal period. Clinical analysis of these cases is described in the article. Both infants have undergone the early operative intervention. Type and extent of the operation depended on the peculiarities of localization, sizes, clinical signs of the defects and the general state of patients. The main stages and methods of medical-diagnostic process of such patients’ management are presented. Conclusions. The analysis shows that the efficacy of stomach obstruction rare forms diagnosis is achieved by usage of algorithms based on the staged modern diagnostic methods, taking into account their resolution and congenital anomaly type. In congenital stomach and duodenum duplication maximal informativness can be achieved using ultrasound and CT (or MRI) of the abdominal cavity. The most effective and non-invasive is ultrasound method by high-resolution devices. The discussed clinical cases are examples of early diagnosis of the stomach duplication and the right choice of active tactics for such children management that has made it possible to obtain a successful treatment outcome. Пильна увага клініцистів до питань, що пов’язані з діагностикою та тактикою лікування вад шлунка, котрі супроводжуються його непрохідністю, визначається зберіганням протягом багатьох років їх стабільної частоти у структурі вроджених аномалій травного каналу та відсутністю єдиних поглядів на причини й механізми розвитку цих захворювань. Недостатній особистий досвід кожного із клініцистів призводить до виникнення труднощів щодо ранньої діагностики, вибору адекватного хірургічного втручання в кожному випадку, а також до збереження високих показників летальності від цих захворювань до сьогодні. Мета роботи – поліпшення лікувально-діагностичної тактики при подвоєнні шлунка в новонароджених. Матеріали та методи. Наведено клінічний аналіз двох випадків лікування новонароджених дітей із рідкісними вадами розвитку травного тракту. В однієї дитини діагностували кістозне подвоєння шлунка, в іншої – кістозне подвоєння шлунка та дванадцятипалої кишки. Результати. У клініці дитячої хірургії Запорізького державного медичного університету за останні 5 років здійснили лікування 5 випадків подвоєння шлунка. У двох дітей цей діагноз визначили в період новонародженості. У статті наведено клінічний аналіз цих випадків. Дітям виконали раннє оперативне втручання. Варіант та обсяг втручання залежав від особливостей локалізації, розмірів, клінічних проявів утворень і загального стану пацієнтів. Висвітлили основні етапи та методи лікувально-діагностичного процесу введення таких пацієнтів. Висновки. Аналіз сучасного стану проблеми свідчить, що максимальна ефективність діагностики рідкісних видів вродженої шлункової непрохідності досягається з використанням алгоритмів, які засновані на поетапному застосуванні сучасних методів діагностики, враховуючи їхню роздільну здатність і вид вродженої аномалії. При вроджених дуплікаціях шлунка та дванадцятипалої кишки максимальна інформативність може бути досягнута з використанням УЗД і КТ (або МРТ) органів черевної порожнини. Найефективнішим і неінвазивним методом є УЗД за допомогою апаратів з високою роздільною здатністю. Клінічні випадки є прикладом ранньої діагностики подвоєнь шлунка та правильно обраної активної тактики ведення таких малюків, що дало можливість досягти успішного результату лікування. Пристальное внимание клиницистов к вопросам, связанным с диагностикой и тактикой лечения пороков развития желудка, сопровождающихся его непроходимостью, определяется сохранением в течение многих лет их стабильной частоты в структуре врожденных аномалий пищеварительного канала и отсутствием единых взглядов на причины и механизмы развития этой группы заболеваний. Недостаточный личный опыт каждого клинициста приводит к возникновению трудностей ранней диагностики, выбора адекватного хирургического вмешательства в каждом случае, а также к сохранению высоких показателей летальности при данных заболеваниях до сих пор. Цель работы – улучшение лечебно-диагностической тактики при удвоении желудка у новорожденных. Материалы и методы. Приведен клинический анализ двух случаев лечения новорожденных с редкими пороками развития пищеварительного тракта. У одного ребенка имело место кистозное удвоение желудка, у второго – кистозное удвоение желудка и двенадцатиперстной кишки. Результаты. В клинике детской хирургии Запорожского государственного медицинского университета за последние 5 лет проведено лечение 5 случаев удвоения желудка. У двоих детей этот диагноз поставлен в период новорожденности. В статье описан клинический анализ этих случаев. Детям выполнено раннее оперативное вмешательство. Вариант и объем вмешательства зависел от особенностей локализации, размеров, клинических проявлений и общего состояния пациентов. Описаны основные этапы и методы лечебно-диагностического процесса при ведении таких пациентов. Выводы. Анализ современного состояния проблемы свидетельствует, что максимальная эффективность диагностики редких видов врожденной непроходимости желудка достигается при использовании алгоритмов, основанных на поэтапном использовании современных методов диагностики с учетом их разрешающей способности и вида врожденной аномалии. При врожденных дупликациях желудка и двенадцатиперстной кишки максимальная информативность может быть достигнута при использовании УЗИ и КТ (или МРТ) органов брюшной полости. При этом наиболее эффективным и неинвазивным методом является УЗИ с помощью аппаратов с высокой разрешающей способностью. Приведенные клинические случаи – пример ранней диагностики удвоений желудка и правильно выбранной тактики ведения таких детей, что позволило получить успешный результат лечения.