Состояние микроциркуляции в перихондрии щитовидного хряща у больных раком гортани в периоперационном периоде

Abstract

Актуальность: По интегральным статистическим данным первичная диагностика больных раком гортани в 8,5% и 30,9% случаев приходится на I-II стадии заболевания, что требует проведения у них органосохраняющих операций. Послеоперационный период у этой категории больных сопровождается в 30-40 % случаев возникновением воспалительных осложнений в виде хондроперихондрита гортани, длительность купирования которого приводит к десинхронизации этапов комбинированного лечения и снижению показателей 3-х и 5-ти летней выживаемости больных. Цель исследования: Изучить клинико-морфофункциональные особенности микроциркуляции в перихондрии щитовидного хряща в периоперационном периоде. Материалы и методы: В исследовании было включено 15 больных раком гортани Т1-2N0M0, у которых изучалось интраоперационное состояние микроциркуляции в надхрящнице щитовидного хряща с помощью метода лазерной допплеровской флоуметрии (ЛДФ). Результаты и обсуждение: При клинической оценке послеоперационного периода у 7 пациентов с традиционным медикаментозным сопровождением было выявлено наличие хондроперихондрита щитовидного хряща. При изучении микроциркуляции в перихондрии щитовидного хряща у них установлено увеличение общей перфузии до 6,06±1,6 пф.ед, преобладание вклада пассивных механизмов регуляции кровотока над активными, а именно нормированной амплитуды дыхательного диапазона до 23,21±2,21 пф.ед., что свидетельствовало о наличии венозного застоя в посткапиллярном русле. При проведении корреляционного анализа выявлена высокая достоверная положительная связь (r=0,76) между возникновением в послеоперационном периоде хондроперихондрита щитовидного хряща и значением нормированной амплитуды дыхательного диапазона в микроциркуляции перихондрия выше 14,51 пф.ед, свидетельствующем о наличии венозного застоя в посткапиллярном звене микроциркуляторного русла, что позволило нам выделить его как прогностический фактор в развитии местных воспалительных осложнений. Актуальність: За інтегральним статистичними даними первинна діагностика хворих раком гортані в 8,5% і 30,9% випадків припадає на I-II стадії захворювання, що вимагає проведення у них органозбері-гаючих операцій. Післяопераційний період у цієї категорії хворих супроводжується в 30-40% випадків виникненням запальних ускладнень у вигляді хондроперихондрита гортані, тривалість купірування якого призводить до десинхронізації етапів комбінованого лікування та зниженню показників 3-х і 5-ти річної виживаності хворих. Мета дослідження: Вивчити клініко-морфофункціональні особливості мікроциркуляції в перихо-ндрії щитоподібного хряща в періопераційному періоді. Матеріали і методи: В дослідженні було включено 15 хворих на рак гортані Т1-2N0M0, у яких ін-траопераційно вивчався стан мікроциркуляції в охрясті щитоподібного хряща за допомогою методу лазер-ної допплерівської флоуметрії (ЛДФ). Журнал вушних, носових і горлових хвороб, №5, 2014 69 Результати і обговорення: При клінічній оцінці післяопераційного періоду у 7 пацієнтів з тради-ційним медикаментозним супроводом було виявлено наявність хондроперихондрита щитоподібного хря-ща. При вивченні мікроциркуляції в перихондрії щитоподібного хряща у них встановлено збільшення загальної перфузії до 6,06±1,6 пф.од, переважання вкладу пасивних механізмів регуляції кровотоку над активними, а саме: нормованої амплітуди дихального діапазону до 23,21±2,21 пф.од., що свідчило про наявність венозного застою в посткапілярному руслі. При проведенні кореляційного аналізу виявлено високий достовірний позитивний зв'язок (r=0,76) між виникненням в післяопераційному періоді хондро-перихондрита щитоподібного хряща і значенням нормованої амплітуди дихального діапазону в мікроцир-куляції перихондрію вище 14,51 пф.од, що свідчить про наявність венозного застою в посткапілярній лан-ці мікроциркуляторного русла, що дозволило нам виділити його як прогностичний фактор у розвитку місцевих запальних ускладнень. Actuality: According to statistics integral primary diagnosis of laryngeal cancer patients in the 8,5% and 30,9% of cases occur in stage I-II disease, which requires them organ-keepinq surgery. The postoperative period in these patients is accompanied in 30-40% of cases of inflammatory complications in the form of hondroperichondritis which leads to desynchronization stages of combined treatment and declines in 3- and 5-year survival of patients. Research aim: To evaluate the clinical and morphological and functional characteristics of the microcircula-tion in the perichondrium of the thyroid cartilage in the perioperative period. Materials and Methods: The study included 15 patients with laryngeal cancer T1-2N0M0 whom studied intra-operative microcirculation in the perichondrium of the thyroid cartilage by laser Doppler flowmetry (LDF). Results and Discussion: In the clinical evaluation of the postoperative period in 7 patients with traditional drug accompaniment hondroperichondritis revealed the presence of the thyroid cartilage. In the study of the microcir-culation in the perichondrium of the thyroid cartilage we found an increase in the total perfusion to 6,06 ± 1,6 pf.ed predominance contribution of passive mechanisms regulating blood flow over active, namely the normalized ampli-tude of the tidal range of up to 23,21 ± 2,21 pf. ed, indicating the presence of venous congestion in the post-capillary channel. During the correlation analysis revealed a high significant positive relationship (r = 0,76) between the occur-rence of postoperative hondroperichondritis thyroid cartilage and the value of the normalized amplitude of the tidal range in the microcirculation perichondrium pf.ed above 14.51, indicates the presence of venous congestion in the post-capillary microcirculation link channel, which allowed us to identify it as a prognostic factor in the development of local inflammatory complications.