Оптимизация ведения послеоперационного периода у больных раком гортани

Abstract

Актуальність: Несприятливими факторами, що впливають на виживаність хворих на рак гортані Т1-2N0-1M0 є виникнення в 40-60% випадків післяопераційних гнійно-запальних ускладнень у вигляді хондроперихондрита хрящів гортані, тривалість купірування якого призводить до десинхронізації комбінованого лікування і зниження онкологічної ефективності лікування. Це пояснюється, на наш погляд, недостатнім урахуванням стану мікроциркуляції в тканинах гортані, порушення якої відіграють одну з провідних ролей у патогенезі післяопераційних ускладнень. Мета дослідження: зниження частоти виникнення місцевих післяопераційних гнійно-запальних ускладнень у хворих на рак гортані Т1-2N0-1M0 на основі патогенетично обґрунтованої фармакокорекції порушень мікроциркуляції в тканинах гортані. Матеріали і методи: До дослідження було включено 45 хворих на рак гортані контрольної групи (КГ), у яких післяопераційний період супроводжувався традиційною медикаментозною терапією, і 43 хворих на рак гортані основної групи (ОГ), яким проводилась патогенетично диференційована корекція виявлених інтраопераційних порушень мікроциркуляції. Периопераційний стан мікроциркуляції в тканинах гортані вивчався за допомогою методу лазерної допплерівської флоуметрии (ЛДФ). Результати та обговорення: У контрольній групі хворих, за даними ретроспективного аналізу, перихондрит гортані в післяопераційному періоді спостерігався у 33,3% хворих, а хондроперихондрит – у 24,6%. Пацієнти основної групи були розділені на 2 підгрупи. У першу підгрупу (n=15) входили хворі, у яких значення нормованої амплітуди дихальних коливань було нижчим за 14,51 пф.од., що не вимагало проведення фармакологічної корекції, і другу підгрупу (n=28) – з показниками дихального діапазону вище 14,51 пф.од., що свідчить про порушення мікроциркуляції в перихондрії щитоподібного хряща з венозним застоєм у посткапілярній ланці МЦР і вимагало післяопераційної фар-макокоррекції венотонічним препаратом. При проведенні порівняльного аналізу між групами за частотою виникнення післяопераційних місцевих гнійно-запальних ускладнень встановлено достовірне (p <0,05) зниження частоти виникнення перихондрита гортані у хворих основної групи в порівнянні з контрольною на 22,6%, а хондроперихондрита – на 17,5%. Актуальність: Несприятливими факторами, що впливають на виживаність хворих на рак гортані Т1-2N0-1M0 є виникнення в 40-60% випадків післяопераційних гнійно-запальних ускладнень у вигляді хондроперихондрита хрящів гортані, тривалість купірування якого призводить до десинхронізації комбінованого лікування і зниження онкологічної ефективності лікування. Це пояснюється, на наш погляд, недостатнім урахуванням стану мікроциркуляції в тканинах гортані, порушення якої відіграють одну з провідних ролей у патогенезі післяопераційних ускладнень. Мета дослідження: зниження частоти виникнення місцевих післяопераційних гнійно-запальних ускладнень у хворих на рак гортані Т1-2N0-1M0 на основі патогенетично обґрунтованої фармакокорекції порушень мікроциркуляції в тканинах гортані. Матеріали і методи: До дослідження було включено 45 хворих на рак гортані контрольної групи (КГ), у яких післяопераційний період супроводжувався традиційною медикаментозною терапією, і 43 хворих на рак гортані основної групи (ОГ), яким проводилась патогенетично диференційована корекція виявлених інтраопераційних порушень мікроциркуляції. Периопераційний стан мікроциркуляції в тканинах гортані вивчався за допомогою методу лазерної допплерівської флоуметрии (ЛДФ). Результати та обговорення: У контрольній групі хворих, за даними ретроспективного аналізу, перихондрит гортані в післяопераційному періоді спостерігався у 33,3% хворих, а хондроперихондрит – у 24,6%. Пацієнти основної групи були розділені на 2 підгрупи. У першу підгрупу (n=15) входили хворі, у яких значення нормованої амплітуди дихальних коливань було нижчим за 14,51 пф.од., що не вимагало проведення фармакологічної корекції, і другу підгрупу (n=28) – з показниками дихального діапазону вище 14,51 пф.од., що свідчить про порушення мікроциркуляції в перихондрії щитоподібного хряща з венозним застоєм у посткапілярній ланці МЦР і вимагало післяопераційної фармакокоррекції венотонічним препаратом. При проведенні порівняльного аналізу між групами за частотою виникнення післяопераційних місцевих гнійно-запальних ускладнень встановлено достовірне (p <0,05) зниження частоти виникнення перихондрита гортані у хворих основної групи в порівнянні з контрольною на 22,6%, а хондроперихондрита – на 17,5%. Actuality: The adverse factors affecting the survival of patients with laryngeal cancer T1-2N0-1M0 is occurring in 40-60% of cases of postoperative inflammatory complications in the form of hondroperichondritis of the larynx, which leads to desynchronization of combined treatment and reduction of cancer treatment. This is due, in our opinion, insufficient account of the state of microcirculation in the tissues of the larynx, the violation of which play a major role in the pathogenesis of postop-erative complications. Research aim: to reduce the frequency of occurrence of local postoperative inflammatory complications in patients with laryngeal cancer T1-2N0-1M0 -based pathogenetically justified pharmacocorrection disorders of microcirculation in the tissues of the larynx. Materials and methods: the study included 45 patients with laryngeal cancer in the control group (KG) in which the postoperative period was accompanied by traditional medical knowledge and 43 patients with laryngeal cancer core group (CG) with holding pathogenetically differentiated intraoperative correction of the revealed violations of the microcirculation. Perioperative state of microcirculation in the tissues of the larynx were studied using the method of laser Doppler flowmetry (LDF). Results and discussion: In the control group of patients, according to a retrospective analysis, perichondritis of larynx in the postoperative period was observed in 33,3% of patients, and hondroperichondritis – 24,6%. The main group patients were divided into 2 subgroups. The first subgroup (n=15) included patients where the value of the normalized amplitude of respiratory oscillations was below 14,51 PF.ed., that is not demanded pharmacological correction and the second subgroup (n=28) with indicators of respiratory range above 14,51 PF.ed., evidencing the violation of microcirculation in perichondrium thyroid cartilage with venous stasis in the postcapillary link and required postoperative pharmacocorrection venomotor drug. When conducting a comparative analysis between groups in the frequency of occurrence of postoperative local purulent-inflammatory complications statistically significant (p<0.05) decrease in the frequency of occurrence of perichondritis larynx in patients of the main group compared to the control 22,6%, and hondroperichondritis 17,5%.