Вплив субклінічного гіпотиреозу на параметри сльозопродукції у хворих на гіпертонічну хворобу

Abstract

Велика поширеність, невпинні темпи зростання, а також накопичені дані щодо модифікуючого впливу субклінічного гіпотиреозу (СГ) на перебіг серцево-судинних захворювань диктують необхідність удосконалення способів клінічної діагностики гіпотиреозу на ранніх стадіях. Доведено вплив гіпофункції щитоподібної залози (ЩЗ) на виділення слізної рідини та розвиток синдрому «сухого ока». Однак бракує даних щодо використання параметрів сльозопродукції для діагностики гіпотиреозу на доклінічних стадіях у хворих на серцево-судинну патологію. Мета роботи – удосконалити діагностику субклінічного гіпотиреозу у хворих на гіпертонічну хворобу шляхом дослідження параметрів сльозопродукції за допомогою тесту Ширмера. Матеріали та методи. Після підписання інформованої згоди в дослідження залучили 102 особи, які хворі на гіпертонічну хворобу (ГХ) ІІ стадії. Залежно від рівня тиреотропного гормона (ТТГ) пацієнтів поділили на 2 групи: з нормальним (0,4–4,0 мкОД\мл) і помірно підвищеним рівнем ТТГ (4,0–15,6 мкОД\мл при нормальному рівні тиреоїдних гормонів). Група хворих на гіпертонічну хворобу без СГ – 71 пацієнт (59 жінок – 83,1 %, 12 чоловіків – 16,9 %); група хворих на гіпертонічну хворобу із супутнім СГ – 31 пацієнт (28 жінок – 90,32 %, 3 чоловіки – 9,68 %). Групи зіставні за віком (55,11 ± 8,67 року проти 58,09 ± 10,04 року; р = 0,131), статтю (р = 0,363), зростом (р = 0,821), вагою (р = 0,832), площею поверхні тіла (р = 0,780), індексом маси тіла (р = 0,885). Крім лабораторного обстеження ЩЗ (ТТГ, Т4 вільний) усім хворим виконали тест Ширмера за стандартною методикою. Виконали ROC-аналіз, уніваріантний логістичний регресійний аналіз, аналіз Blend–Altman, використали U-критерій Манна–Уітні та χ2. Результати. Середні значення рівнів ТТГ у групах хворих на ГХ з еутиреозом та СГ становили 1,98 ± 0,82 мкОД\мл та 7,12 ± 2,96 мкОД\мл (р = 0,0001), середні значення тесту Ширмера – 20,02 ± 8,8 мм та 8,45 ± 7,66 мм (р = 0,0001) відповідно. За даними ROC-аналізу, критичним значенням для показника тесту Ширмера є 13 мм (чутливість 93,7 %, специфічність 69,6 %, AUC 0,853; 95 % ДІ 0,703–0,945; р = 0,0001). Під час уніваріантного логістичного регресійного аналізу встановлено, що у хворих на гіпертонічну хворобу результати тесту Ширмера ≤13 мм збільшують відношення шансів субклінічного гіпотиреозу у 21,44 раза (95 % ДІ 6,57–69,99; р = 0,0001). Результати аналізу Blend–Altman демонструють високу узгодженість даних, що отримані різними методами діагностики СГ. Висновки. У хворих на гіпертонічну хворобу із супутнім субклінічним гіпотиреозом виявляється зниження показників сльозопродукції за даними тесту Ширмера. Критерієм діагностики субклінічного гіпотиреозу у хворих на гіпертонічну хворобу слід вважати значення тесту Ширмера менше ніж 13 мм за 5 хвилин. Результати порівняння двох методів діагностики за методом Бленда–Алтмана дають змогу використовувати тест Ширмера для скринінгу (до визначення рівня ТТГ) хворих на гіпотиреоз як додаткового фактора серцево-судинного ризику у хворих на артеріальну гіпертензію. Большая распространенность, непрерывные темпы роста, а также накопленные данные по модифицирующему влиянию субклинического гипотиреоза (СГ) на течение сердечно-сосудистых заболеваний диктуют необходимость совершенствова¬ния способов клинической диагностики гипотиреоза на ранних стадиях. Доказано влияние гипофункции щитовидной железы (ЩЗ) на выделение слезной жидкости и развитие синдрома «сухого глаза». Однако не хватает данных по использованию параметров слезопродукции для диагностики гипотиреоза на доклинических стадиях у больных с сердечно-сосудистой патологией. Цель работы – усовершенствовать диагностику СГ у больных гипертонической болезнью (ГБ) путем исследования параметров слезопродукции с помощью теста Ширмера. Материалы и методы. После подписания информированного согласия в исследование включены 102 больных ГБ II стадии. В зависимости от уровня тиреотропного гормона (ТТГ) пациенты разделены на 2 группы: с нормальным (0,4–4,0 мкЕД\мл) и умеренно повышенным уровнем ТТГ (4,0–15,6 мкЕД\мл при нормальном уровне тиреоидных гормонов). Группа больных ГБ без СГ – 71 пациент (59 женщин – 83,1 %, 12 мужчин – 16,9 %); группа больных ГБ с сопутствующим СГ – 31 пациент (28 женщин – 90,32 %, 3 мужчины – 9,68 %). Группы сопоставимы по возрасту (55,11 ± 8,67 года против 58,09 ± 10,04 года, р = 0,131), полу (р = 0,363), росту (р = 0,821), весу (р = 0,832), площади поверхности тела (р = 0,780), индексу массы тела (р = 0,885). Кроме лабораторного обследования ЩЗ (ТТГ, Т4 свободный) всем больным выполнен тест Ширмера по стандартной методике. Проведен ROC-анализ, унивариантный логистический регрессионный анализ, анализ Blend–Altman, использованы U-критерий Манна–Уитни и χ2. Результаты. Средние значения уровней ТТГ в группах больных ГБ с эутиреозом и СГ составили 1,98 ± 0,82 мкЕД\мл и 7,12 ± 2,96 мкЕД\мл (р = 0,0001), средние значения теста Ширмера – 20,02 ± 8,8 мм и 8,45 ± 7,66 мм (р = 0,0001) соот¬ветственно. По данным ROC-анализа, критическое значение для показателя теста Ширмера – 13 мм (чувствительность 93,7 %, специфичность 69,6 %, AUC 0,853; 95 % ДИ 0,703–0,945; р = 0,0001). Унивариантным логистическим регрессион¬ ным анализом установлено, что у больных гипертонической болезнью результаты теста Ширмера ≤ 13 мм увеличивают отношение шансов СГ в 21,44 раза (95 % ДИ 6,57–69,99; р = 0,0001). Результаты анализа Blend–Altman демонстрируют высокую согласованность данных, полученных разными методами диагностики СГ. Выводы. У больных гипертонической болезнью с сопутствующим СГ отмечено снижение показателей слезопродукции по данным теста Ширмера. Критерием диагностики СГ у больных ГБ следует считать значение теста Ширмера менее 13 мм за 5 минут. Данные сравнения двух методов диагностики по методу Бленда–Алтмана позволяют использовать тест Ширмера для скрининга (до определения уровня ТТГ) больных гипотиреозом в качестве дополнительного фактора сердечно-сосудистого риска у больных артериальной гипертензией. A high incidence, continuous growth rates as well as collected data on modifying influence of subclinical hypothyroidism (SH) on cardiovascular disease, necessitate the improvement of clinical diagnostic methods of hypothyroidism at the early stages. Thyroid hypofunction has been proved to be influential in the tear fluid secretion and dry eye syndrome development. However, there is insufficient evidence of tear production parameters use for hypothyroidism diagnosis at the preclinical stages in patients with cardiovascular disease. The aim of the work – to improve the diagnostics of SH in hypertensive patients by examining tear production parameters using the Schirmer test. Materials and methods. 102 patients with essential hypertension stage II were enrolled in the study after signing an informed consent. Depending on the thyroid stimulating hormone (TSH) level patients were divided into 2 groups – with normal (0.4–4.0 mU\ml) and moderately increased level of TSH (4.0–15.6 mU\ml with normal levels of thyroid hormones). The group of hypertensive patients without SH included 71 patients (83.1 % of women (59) and 16.9 % of men (12)), the group of hypertensive patients with concomitant SH consisted of 31 patients (90.32 % of women (28) and 9.68 % of male, (3)). Patient groups were matched for age (55.11 ± 8.67 years versus 58.09 ± 10.04 years; P = 0.131), gender (P = 0.363), height (P = 0.821), weight (P = 0.832), body surface area (P = 0.780), body mass index (P = 0.885). Apart from laboratory thyroid screening (TSH, Free T4), all patients underwent the Schirmer test according to the standard procedure. There were conducted ROC-analysis, univariate logistic regression analysis, Bland–Altman analysis; the Mann–Whitney U-test and χ2 were used. Results. The average levels of TSH in hypertensive patient groups with euthyroidism and SH were 1.98 ± 0.82 mU\ml and 7.12 ± 2.96 mU\ml (P = 0.0001), the Schirmer test mean values – 20.02 ± 8.8 mm and 8.45 ± 7.66 mm (P = 0.0001), respectively. According to the ROC-analysis the critical value of Schirmer test was indicator of 13 mm (sensitivity 93.7%, specificity 69.6 %, AUC 0.853; 95 % CI 0.703–0.945; P = 0.0001). Univariate logistic regression analysis has shown that in patients with hypertensive disease the Schirmer test values ≤ 13 mm increased odds ratio for SH by 21.44 times (95 % CI 3.76–312.72, P = 0.0017). Results of Bland–Altman analysis have demonstrated high consistency of the data obtained by different methods of SH diagnosis. Conclusions. In hypertensive patients with concomitant SH a decrease in tear production according to the Schirmer test has been detected. The Schirmer test value of less than 13 mm per 5 minutes should be considered as a criterion for SH diagnosis in hypertensive patients. Application of Bland–Altman method in comparing two methods of diagnosis allows using the Schirmer test for screening (prior to TSH levels determination) in patients with hypothyroidism as an additional factor of cardiovascular risk in patients with arteria lhypertension.