DSpace О системе DSpace
 

IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра внутрішніх хвороб 2 >
Наукові праці. (ВХ-2) >

Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/8465

Название: Оцінка серцево-судинного ризику в чоловіків із гіпертонічною хворобою на тлі андрогенного дефіциту
Другие названия: Оценка сердечно-сосудистого риска у мужчин с гипертонической болезнью на фоне андрогенного дефицита
Evaluation of cardiovascular risk in hypertensive men with androgen deficiency
Авторы: Візір, Вадим Анатолійович
Садомов, Антон Сергійович
Насоненко, Олеся Володимирівна
Vizir, V. A.
Ключевые слова: гіпертензія
тестостерон
холестерин
гипертензия
hypertension
testosterone
cholesterol
Дата публикации: 2018
Библиографическое описание: Візір В. А. Оцінка серцево-судинного ризику в чоловіків із гіпертонічною хворобою на тлі андрогенного дефіциту / В. А. Візір, А. С. Садомов, О. В. Насоненко // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2018. - № 1. - С. 61-67. - DOI 10.11603/1811-2471.2018.v0.i1.8475.
Аннотация: Вступ. Дані численних досліджень вказують на зв’язок низького рівня тестостерону у чоловіків із окремими факторами ризику ССЗ (ожиріння, цукровий діабет 2 типу, метаболічний синдром тощо). Статистичні підходи передбачають розрахунок кардіоваскулярного ризику для загальної популяції, а використання їх дляоцінки ризику у чоловіків із дефіцитом тестостерону в літературі не описане. Мета дослідження – на підставі порівняльного аналізу ряду шкал (Фремінгемська, SCORE та PROCAM) визначити найбільш валідну для оцінки серцево-судинного ризику у чоловіків із гіпертонічною хворобою на тлі андрогенного дефіциту. Матеріал і методи. Дослідження включало 50 пацієнтів чоловічої статі із встановленим діагнозом гіпертонічної хвороби ІІ стадії та 11 практично здорових осіб, що увійшли до контрольної групи. У всіх учасників дослідження, поряд із загальноклінічним обстеженням, визначали параметри ліпідного профілю та загальний тестостерон (ЗТ) сироватки крові, оцінювали серцево-судинний ризик за Фремінгемською шкалою (ФШ), шкалами SCORE та PROCAM. Залежно від рівня ЗТ обстежені були поділені на 2 групи: 1 група (n=27) – з дефіцитом ЗТ, 2 група (n=23) з нормальним рівнем ЗТ. Результати. При аналізі серцево-судинного ризику учасників дослідження встановлено, що за ФШ до групи високого ризику належали 55,6 % чоловіків 1 групи та 43,5 % осіб 2 групи, за шкалою PROCAM ризик вище 20 % мали 66,7 % та 39,1 % пацієнтів відповідно. Частка обстежених, що мали високий ризик за шкалою SCORE, склала 51,8 % серед чоловіків 1 групи та 39,1 % – 2 групи. Значущих відмінностей між ризиком за ФШ та SCORE між групами 1 та 2 виявлено не було, тоді як різниця між вказаними групами була статистично вірогідною за шкалою PROCAM. Кореляційний аналіз продемонстрував тенденцію до негативного зворотного зв’язку між серцево-судинним ризиком та рівнем ЗТ, при цьому статистично значущою кореляція була лише між ЗТ та ризиком за шкалою PROCAM (р<0,05). Висновки. Використання шкали PROCAM є найбільш обґрунтованим для категоризації ризику у когорті чоловіків із гіпертонічною хворобою, асоційованою з андрогенним дефіцитом.
URI: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/8465
Располагается в коллекциях:Наукові праці. (ВХ-2)

Файлы этого ресурса:

Файл Описание РазмерФормат
ОЦІНКА СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ.pdf227,57 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть
View Statistics

Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.

 

Valid XHTML 1.0! DSpace Software Copyright © 2002-2005 MIT and Hewlett-Packard - Обратная связь