|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра внутрішніх хвороб 2 >
Наукові праці. (ВХ-2) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/8465
|
Название: | Оцінка серцево-судинного ризику в чоловіків із гіпертонічною хворобою на тлі андрогенного дефіциту |
Другие названия: | Оценка сердечно-сосудистого риска у мужчин с гипертонической болезнью на фоне андрогенного дефицита Evaluation of cardiovascular risk in hypertensive men with androgen deficiency |
Авторы: | Візір, Вадим Анатолійович Садомов, Антон Сергійович Насоненко, Олеся Володимирівна Vizir, V. A. |
Ключевые слова: | гіпертензія тестостерон холестерин гипертензия hypertension testosterone cholesterol |
Дата публикации: | 2018 |
Библиографическое описание: | Візір В. А. Оцінка серцево-судинного ризику в чоловіків із гіпертонічною хворобою на тлі андрогенного дефіциту / В. А. Візір, А. С. Садомов, О. В. Насоненко // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2018. - № 1. - С. 61-67. - DOI 10.11603/1811-2471.2018.v0.i1.8475. |
Аннотация: | Вступ. Дані численних досліджень вказують на зв’язок низького рівня тестостерону у чоловіків із окремими факторами ризику ССЗ (ожиріння, цукровий діабет 2 типу, метаболічний синдром тощо). Статистичні підходи передбачають розрахунок кардіоваскулярного ризику для загальної популяції, а використання їх дляоцінки ризику у чоловіків із дефіцитом тестостерону в літературі не описане.
Мета дослідження – на підставі порівняльного аналізу ряду шкал (Фремінгемська, SCORE та PROCAM) визначити найбільш валідну для оцінки серцево-судинного ризику у чоловіків із гіпертонічною хворобою на тлі андрогенного дефіциту.
Матеріал і методи. Дослідження включало 50 пацієнтів чоловічої статі із встановленим діагнозом гіпертонічної хвороби ІІ стадії та 11 практично здорових осіб, що увійшли до контрольної групи. У всіх учасників дослідження, поряд із загальноклінічним обстеженням, визначали параметри ліпідного профілю та загальний тестостерон (ЗТ) сироватки крові, оцінювали серцево-судинний ризик за Фремінгемською шкалою (ФШ), шкалами SCORE та PROCAM. Залежно від рівня ЗТ обстежені були поділені на 2 групи: 1 група (n=27) – з дефіцитом ЗТ, 2 група (n=23) з нормальним рівнем ЗТ.
Результати. При аналізі серцево-судинного ризику учасників дослідження встановлено, що за ФШ до групи високого ризику належали 55,6 % чоловіків 1 групи та 43,5 % осіб 2 групи, за шкалою PROCAM ризик вище 20 % мали 66,7 % та 39,1 % пацієнтів відповідно. Частка обстежених, що мали високий ризик за шкалою SCORE, склала 51,8 % серед чоловіків 1 групи та 39,1 % – 2 групи. Значущих відмінностей між ризиком за ФШ та SCORE між групами 1 та 2 виявлено не було, тоді як різниця між вказаними групами була статистично вірогідною за шкалою PROCAM. Кореляційний аналіз продемонстрував тенденцію до негативного зворотного зв’язку між серцево-судинним ризиком та рівнем ЗТ, при цьому статистично значущою кореляція була лише між ЗТ та ризиком за
шкалою PROCAM (р<0,05).
Висновки. Використання шкали PROCAM є найбільш обґрунтованим для категоризації ризику у когорті чоловіків із гіпертонічною хворобою, асоційованою з андрогенним дефіцитом. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/8465 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (ВХ-2)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|