Эффективность медиастинальной лимфодисcекции у больных с I стадией немелкоклеточного рака легкого

Abstract

Оперативное лечение больных раком легкого остается дискутабельной проблемой современной онкологии. Целью исследования было изучение эффективности различных объемов лимфодиссекции средостения у больных с I стадией немелкоклеточного рака легкого. В исследование включено 133 пациента с I стадией немелкоклеточного рака легкого (с декабря 2008 по январь 2013 г.). Всем больным выполнены радикальные оперативные вмешательства в объеме лобэктомии (n=92) или пульмонэктомии (n=41). После удаления препарата (доля легкого, а также клетчатка средостения с лимфатическими узлами) проводили гистологическое и иммуногистохимическое исследования. Адъювантную полихимиотерапию получили 40 пациентов, 90 больных не получали дополнительного лечения после операции. Период наблюдения за больными составил 27,1±17,2 месяца. На выживаемость больных с І стадией немелкоклеточного рака легкого, которым выполнена полная/систематическая медиастинальная лимфодиссекция во время оперативного вмешательства, влияло проведение адъювантного лечения, экспрессия р53, EGFR, Her-2/neu, панцитокератина. У больных, которым выполнена неполная медиастинальная лимфодиссекция, на выживаемость влиял объем удаляемой паренхимы легкого (лобэктомия, пульмонэктомия), экспрессия Ki-67, р53, EGFR, Her-2/neu. Таким образом, проведение медиастинальной лимфодиссекции в объеме полной/систематической медиастинальной лимфодиссекции улучшает выживаемость больных с I стадией немелкоклеточного рака легкого при выполнении пульмонэктомии. Также полная/систематическая медиастинальная лимфодиссекция повышает эффективность лечения данной категории пациентов при гиперэкспрессии маркеров Ki-67, p53. Выживаемость больных после оперативного лечения с полной/систематической медиастинальной лимфодиссекцией и дополнительной послеоперационной химиотерапией была хуже, чем отдаленные результаты лечения пациентов с полной/систематической медиастинальной лимфодиссекцией без адъювантной полихимиотерапии (р=0,03). Необходимо дальнейшее изучение вопроса индивидуализации хирургического лечения больных с ранними стадиями немелкоклеточного рака легкого в зависимости от клинико-морфологических характеристик пациента и опухоли. Оперативне лікування хворих на рак легені залишається дискутабельною проблемою сучасної онкології. Мета роботи полягала у вивченні ефективності різних обсягів лімфодисекції середостіння у хворих на недрібноклітинний рак легені I стадії. У дослідженні взяли участь 133 пацієнти з I стадією недрібноклітинного раку легені (з грудня 2008 до січня 2013 р.). Усім хворим виконали радикальні оперативні втручання в обсязі лобектомії (n=92) чи пульмонектомії (n=41). Після видалення препарату (частка легені, а також клітковина середостіння з лімфатичними вузлами) виконали гістологічне й імуногістохімічне дослідження. Ад’ювантну поліхіміотерапію отримали 40 пацієнтів, 90 хворих не отримували додаткового лікування після операції. Період спостереження за хворими становив 27,1±17,2 місяця. На виживаність хворих на недрібноклітинний рак легенів І стадії, яким виконано повну/систематичну медіастинальну лімфодисекцію під час оперативного втручання, впливало призначення ад’ювантного лікування, експресія р53, EGFR, Her-2/neu, панцитокератину. У хворих, яким виконано неповну медіастинальну лімфодисекцію, на виживаність впливав обсяг видаленої паренхіми легені (лобектомія, пульмонектомія), експресія Ki-67, р53, EGFR, Her-2/neu. Отже, виконання медіастинальної лімфодисекції в обсязі повної/систематичної медіастинальної лімфодисекції покращує виживаність хворих на недрібноклітинний рак легені І стадії при виконанні пульмонектомії. Повна/систематична медіастинальна лімфодисекція підвищує ефективність лікування цієї категорії пацієнтів при гіперекспресії маркерів Ki-67, p53. Виживаність хворих після оперативного лікування з повною/систематичною медіастинальною лімфодисекцією та додатковою післяопераційною хіміотерапією була гіршою, ніж віддалені результати лікування пацієнтів із повною/систематичною медіастинальною лімфодисекцією без ад’ювантної поліхіміотерапії (р=0,03). Необхідне подальше вивчення питання щодо індивідуалізації хірургічного лікування хворих на недрібноклітинний рак легені ранніх стадій залежно від клініко-морфологічних характеристик пацієнта і пухлини. Surgical treatment of patients with lung cancer remains a debatable topic of modern oncology. The aim of our study was to investigate the effectiveness of different volumes of mediastinum lymph dissection in patients with stage I non-small cell lung cancer (NSCLC). 133 patients (113 women and 20 men) with stage I NSCLC had been being included into the study from December 2008 till January 2013. Radical surgery – lobectomy (n = 92) or pneumonectomy (n = 41) – was performed for all patients. Histological and immunohistochemical study was performed after removal of the specimen (the part of the lung, and mediastinal lymph nodes). 40 patients received adjuvant chemotherapy, 90 patients did not receive additional treatment after surgery. The period of observation of the patients was 27,1±17,2 months. Survival of patients with stage I NSCLC who underwent complete/systematic mediastinal lymph node dissection (CSMLD ) during surgery was infl uenced by adjuvant treatment, the expression of p53 , EGFR, Her-2/neu, pancytoceratine. In patients who underwent incomplete mediastinal lymph node dissection (IMLD) survival was infl uenced by the amount of removed lung parenchyma (lobectomy, pneumonectomy), the expression of Ki-67, p53, EGFR, Her-2/neu. Thus, performing mediastinal lymph node dissection in the volume of CSMLD improves survival in patients with stage I NSCLC during pneumonectomy, as well in overexpression of Ki-67, p53 markers. The survival rate of patients after surgical treatment with CSMLD and additional postoperative chemotherapy was worse than the long-term outcomes of patients with CSMLD without adjuvant chemotherapy (p=0.03). Further study of the issue of surgical treatment individualization for patients with early-stage NSCLC, depending on the clinical and morphological characteristics of the patient and the tumor, is necessary.