Патогенетическая значимость иммунологических нарушений при сочетанной черепно-мозговой травме и турникетной токсемии

Abstract

Для определения патогенетической значимости иммунологических расстройств при черепно-мозговой травме, протекающей на фоне травматического токсикоза, в зависимости от индивидуальной реактивности организма провели экспериментальные исследования на 106 белых беспородных крысах-самцах. Моделировали изолированную черепно-мозговую травму, турникет и сочетанную травму (черепно-мозговая травма +турникет). В зависимости от состояния индивидуальной реактивности у крыс развивалось три типа посттравматической реакции. Выраженность иммунологических реакций при возбудимом типе черепно-мозговой травмы имела умеренный характер, сильный – при промежуточном, чрезмерный – при тормозном типах. Она также соответствовала продолжительности жизни травмированных животных. Декомпрессия на начальном (30-минутном) этапе существенно не изменяла иммунный ответ, а на позднем (60-минутном) – резко его активировала. Такой характер иммунологического ответа отражал процесс накопления в крови токсических веществ из ишемизированных тканей конечностей. Отмеченные нарушения стали основанием для проведения интенсивной иммуномодулирующей терапии уже в начальном периоде травмы. Для визначення патогенетичної значущості імунологічних розладів при черепно-мозковій травмі, що перебігає на тлі травматичного токсикозу, залежно від індивідуальної реактивності організму виконали експериментальні дослідження на 106 білих безпородних щурах-самцях. Моделювали ізольовані черепно-мозкові травми, турнікет і поєднану травму (черепно-мозкова травма+турнікет). Залежно від індивідуальної реактивності у щурів розвивались три типи посттравматичної реакції. Вираженість імунологічної реакції при збудливому типі черепно-мозкової травми має помірний характер, сильний – при проміжному, надмірний – при гальмівному типові. Вона також відповідала тривалості життя травмованих тварин. Декомпресія на початковому (30-хвилинному) етапі суттєво не змінювала імунну відповідь, а на пізньому (60-хвилинному) етапі – різко її активувала. Такий характер імунологічної відповіді показував процес накопичення у крові токсичних речовин з ішемізованих тканин кінцівок. Виявлене порушення є підставою для призначення інтенсивної імуномоделюючої терапії вже у початковому періоді травми. The pilot studies executed on 106 white not purebred rats males, are carried out for the purpose of determination of the pathogenetic importance of immunological disorders at the brain injury proceeding against traumatic toxicosis depending on individual reactivity of an organism. Modelled isolated brain injury, turnstile and combined trauma: brain injury+turniket. Depending on a condition of individual reactivity at rats three types of post-traumatic reaction developed. Expressiveness of immunological reactions at the brain injury excitable type had moderate character, strong – at intermediate and excessive – at brake types. It also corresponded to life expectancy of the injured animals. The decompression on initial (30 minute) a stage signifi cantly didn’t change the immune answer, and on late (60 minute) a stage – sharply it activated. Such character of the immunological answer refl ected process blood accumulation of the ischemic tissues toxic substances. The revealed violations were the basis for carrying out in an initial stage of a trauma of intensive immunomodulating therapy.