Вплив субклінічного гіпотиреозу на показники добового моніторування артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу високого додаткового ризику

Abstract

Чимала поширеність АГ (40 % дорослого населення) та незадовільний рівень адекватного контролю підвищеного артеріального тиску (тільки 14 % міського та 8 % сільського населення України) зумовлює необхідність дослідження факторів, що впливають на перебіг АГ і можуть бути причиною недостатньої ефективності антигіпертензивної терапії. Один із таких чинників – субклінічний гіпотиреоз (СГ). Мета роботи – встановити вплив субклінічного гіпотиреозу на показники добового моніторування артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу високого додаткового ризику. Матеріали та методи. Після підписання інформованої згоди у дослідження залучили 124 особи, які хворі на гіпертонічну хворобу (ГХ), і 16 практично здорових осіб (група контролю). До основної групи ввійшли 32 хворі (жінок 87,5 % (n = 28); чоловіків 12,5 % (n = 4)) на ГХ із помірно підвищеним рівнем тиреотропного гормона (ТТГ) (4,0–15,6 мкОД/мл, за умови нормальних рівнів тиреоїдних гормонів), до групи порівняння – 92 хворі (жінок 81,52 % (n = 75), чоловіків 18,48 % (n = 17)) на ГХ із нормальним рівнем ТТГ (0,4–4,0 мкОД/мл). Групи хворих зіставні за віком (54,16 ± 10,16 року проти 57,69 ± 9,76 року) (р = 0,093), статтю (р = 0,4319), зростом (р = 0,993), вагою (р = 0,719), площею поверхні тіла (р = 0,901), індексом маси тіла (р = 0,669). Усім хворим виконали комбіноване добове моніторування АТ та ЕКГ за допомогою пристрію «Кардіо¬техніка-04-АД-3», Санкт-Петербург, РФ). Результати. Хворі на ГХ із супутнім СГ і без нього зіставні за денними та нічними середніми показниками САТ і ДАТ, показниками варіабельності САТ і ДАТ, ПАТ, індексами гіпертензії та гіпотензії, циркадними індексами, показниками відсотка перевищення САТ і ДАТ та індексами часу САТ і ДАТ (за винятком індексу часу САТ за день). Хворим на ГХ із СГ на відміну від хворих на ГХ без СГ притаманні вищі показники індексy часу САТ за день на 8,5 % (р < 0,05) та нижчий індекс гіпотензії ДАТ за день на 19,3 % (р < 0,05). Висновки. Хворі на ГХ із супутнім СГ і без нього зіставні за переважною більшістю показників ДМАТ. Але у хворих на ГХ із супутнім СГ на відміну від хворих на ГХ без СГ виявили вищий індекс часу САТ за день і нижчий індекс гіпотензії ДАТ за день. Значительная распространенность АГ (40 % взрослого населения) и неудовлетворительный уровень контроля повышенного артериального давления (только 14 % городского и 8 % сельского населения Украины) обусловливает необходимость исследования факторов, влияющих на течение АГ и способствующих недостаточной эффективности антигипертензивной терапии. Одним из таких факторов является субклинический гипотиреоз (СГ). Цель работы – установить влияние субклинического гипотиреоза на показатели суточного мониторирования артериального давления у больных гипертонической болезнью высокого дополнительного риска. Материалы и методы. После подписания информированного согласия к исследованию привлечено 124 больных гипертонической болезнью (ГБ) и 16 практически здоровых лиц (группа контроля). В основную группу вошло 32 больных (женщин 87,5 % (n = 28) мужчин 12,5 % (n = 4)) ГБ с умеренно повышенным уровнем тиреотропного гормона (ТТГ) (4,0–15,6 МКОД/мл, при нормальных уровнях тиреоидных гормонов), в группу сравнения – 92 больных (женщин 81,52 % (n = 75), мужчин 18,48 % (n = 17)) ГБ с нормальным уровнем ТТГ (0,4–4,0 МКОД / мл). Группы больных были сопоставимы по возрасту (54,16 ± 10,16 против 57,69 ± 9,76 года) (р = 0,093), полу (р = 0,4319), росту (р = 0,993), весу (р = 0,719), площади поверхности тела (р = 0,901), индексу массы тела (р = 0,669). Всем больным выполнено комбинированное суточное мониторирование АД и ЭКГ с помощью устройства «Кардиотехника-04-АД-3», Санкт-Петербург, РФ). Результаты. Больные ГБ с сопутствующим СГ и без него были сопоставимы по дневным и ночным средним показателям САД и ДАД, показателям вариабельности САД и ДАД, ПАД, индексам гипертензии и гипотензии, циркадным индексам, показателям процента превышения САД и ДАД, индексам времени САД и ДАД (за исключением индекса времени САД за день). Больным ГБ с СГ в отличие от больных ГБ без СГ присущи большие показатели индекса времени САД за день на 8,5 % (р < 0,05) и ниже индекс гипотензии ДАД за день на 19,3 % (р < 0,05). Выводы. Больные ГБ с сопутствующим СГ и без него сопоставимы по подавляющему большинству показателей СМАД. Однако у больных ГБ с сопутствующим СГ в отличие от больных ГБ без СГ установлен больший индекс времени САД за день и более низкий индекс гипотензии ДАД за день. Significant prevalence of arterial hypertension (40 % of the adult population) and unsatisfactory level of high blood pressure adequate control (only 14 % of the urban and 8 % of the rural population in Ukraine) underlines the need to study the factors influencing AH course and contributing to a lack of antihypertensive therapy efficacy. One of such factors is subclinical hypothyroidism (SH). Aim. To study influence of subclinical hypothyroidism on indicators of 24-hour arterial blood pressure monitoring in hypertensive patients with high additional risk. Materials and methods. After signing of written informed consent for the study, 124 patients with arterial hypertension (AH) and 16 practically healthy people (control group) were involved. The main group included 32 AH patients (women 87.5 % (n = 28), men 12.5 % (n = 4)) with moderately elevated thyroid stimulating hormone level (TSH) (4.0–15.6 μD/ml) and normal levels of thyroid hormones. The comparison group consisted of 92 AH patients (women 81.52 % (n = 75), men 18.48 % (n = 17)) with normal levels of TSH (0.4–4.0 μD/ml). The groups of patients were matched for age (54.16 ± 10.16 years versus 57.69 ± 9.76 years) (P = 0.093), sex (P = 0.4319), height (P = 0.993), weight (P = 0.719), body surface area (P = 0.901), body mass index (P = 0.669). All patients underwent a combined 24-hour blood pressure monitoring and ECG using a “Cardiology-04-AD-3” device (St. Petersburg, RF). Results. AH patients with or without concomitant SH were of comparable mean daytime and nighttime indices of SBP and DPB, indicators of SBP and DBP variability, PBP, indices for hypertension and hypotension, circadian indices, indices of percentage SBP and DBP increases, SBP and DBP load (with the exception of daytime SBP load). Patients with AH and SH, in contrast to AH patients without SH, tended to have 8.5 % (P < 0.05) higher indices of daytime SBP load, and 19.3 % (P < 0.05) lower daytime DBP hypotension index. Conclusions. AH patients with or without concomitant SH are comparable by the vast majority of ABPM indicators. However, in AH patients with concomitant SH, unlike those without SH, a larger daytime SBP load and a lower daytime DBP hypotension index were detected.