Шкідливі умови праці як фактор ризику розвитку виробничо зумовленої захворюваності у працівників допоміжних професій

Abstract

Мета роботи – оцінити ризик розвитку виробничо зумовленої захворюваності у працівників допоміжних професій в умовах шкідливого виробництва. Матеріали та методи. Виконали гігієнічне оцінювання умов праці на 48 робочих місцях токарів механічного цеху. Виконали та проаналізували 611 досліджень факторів виробничого середовища, 448 досліджень повітря робочої зони на вміст дрібнодисперсного пилу фракцією РМ10 (particulate matter) та РМ4. Визначили рівні та структуру захворюваності відповідно до 280 лікарняних листів тимчасової непрацездатності за 3 роки. Розрахували показники професійного ризику: рівень захворювання (R), відносний ризик (RR), атрибутивний (AR) і популяційний атрибутивний (РAR) ризики. Результати. Встановили, що умови праці працівників механічного цеху відповідають 3 класу 1 ступеня шкідливості та мають помірний ступінь підозрюваного професійного ризику. Рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності за дослідний період становив 102,28 ± 8,09 випадку та 1226,72 ± 100,3 дня непрацездатності на 100 працівників; за шкалою Л. Ю. Ноткіна, це рівні вище середнього та високий відповідно. У структурі захворюваності найбільшу питому вагу мають хвороби системи дихання, органів травлення, кістково-м’язової системи та сполучної тканини. Визначили перелік виробничо зумовленої захворюваності для працівників допоміжного цеху згідно з розрахованими показниками професійного ризику: дуже високий ступінь виробничої зумовленості мають хвороби системи дихання (RR = 8,89 при CI 95 %, 3,93–20,12), вуха та соскоподібного відростка (RR = 7,9 при CI 95 %, 1,45–43,16); високий – хвороби шкіри та підшкірної клітковини (RR = 3,16 при CI 95 %, 1,21–8,26), ока та придаткового апарату (RR = 2,43 при CI 95 %, 0,55–10,78); середній – інфекційні та паразитарні хвороби (RR = 1,98 при CI 95 %, 0,25–15,80), сечостатевої системи (RR=1,94 при CI 95%, 0,89–4,26), органів травлення (RR = 1,68 при CI 95 %, 0,88–3,23), кістково-м’язової системи та сполучної тканини (RR = 1,57 при CI 95 %, 0,82–3,00). Висновки. Встановили перелік виробничо зумовленої захворюваності для працівників механічного цеху та окремо для токаря відповідно до розрахованих показників професійного ризику. Питома вага захворювань серед працівників механічного цеху (AR 54,66–89,92 %) перевищувала відповідні показники порівняно з контрольною групою (PAR 26,58– 56,02 %), що дає можливість стверджувати про вплив шкідливих виробничих чинників на стан здоров’я працівників. Запропонували профілактичні заходи для зниження ризиків розвитку виробничо зумовленої захворюваності працівників. Цель работы – провести оценку риска развития производственно обусловленной заболеваемости у работников вспомогательного цеха в условиях вредного производства. Материалы и методы. Проведена гигиеническая оценка условий труда на 48 рабочих местах токарей механического цеха. Выполнены и проанализированы 611 исследований факторов производственной среды, 448 исследований воздуха рабочей зоны на содержание мелкодисперсной пыли фракцией РМ10 и РМ4. Установлены уровни и структура заболеваемости согласно 280 листов нетрудоспособности за 3 года. Рассчитаны показатели профессионального риска: уровень заболевания (R), относительный риск (RR), атрибутивный (AR) и популяционный атрибутивный (РAR) риски. Результаты. Установлено, что условия труда работников механического цеха соответствуют 3 классу 1 степени вредности и имеют умеренную степень подозреваемого профессионального риска. Уровень заболеваемости с временной утратой трудоспособности за исследуемый период составил 102,28 ± 8,09 случая и 1226,72 ±100,3 дня нетрудоспособности на 100 работающих, что по шкале оценки показателей заболеваемости с временной утратой трудоспособности Л. Е. Ноткина характеризуется как выше среднего и высокий соответственно. В структуре заболеваемости наибольший удельный вес имеют болезни системы дыхания, органов пищеварения, костно-мышечной системы и соединительной ткани. Установлен перечень производственно обусловленных заболеваний для работников механического цеха согласно рассчитаным показателям профессионального риска: очень высокую степень производственной обусловленности имеют болезни дыхательной системы (RR = 8,89 при CI 95 %, 3,93–20,12), уха и сосцевидного отростка (RR = 7,9 при CI 95 %, 1,45–43,16); высокую – болезни кожи и подкожной клетчатки (RR = 3,16 при CI 95 %, 1,21–8,26), глаза и придаточного аппарата (RR = 2,43 при CI 95 %, 0,55–10,78), среднюю – инфекционные и паразитарные болезни (RR = 1,98 при CI 95 %, 0,25–15,80), мочеполовой системы (RR = 1,94 при CI 95 %, 0,89–4,26), органов пищеварения (RR = 1,68 при CI 95 %, 0,88–3,23), костно-мышечной системы и соединительной ткани (RR = 1,57 при CI 95 %, 0,82–3,00). Выводы. Установлен перечень производственно обусловленной заболеваемости для работников механического цеха и отдельно для токарей согласно рассчитанным показателям профессионального риска. Удельный вес заболеваний среди работников механического цеха (AR 54,66–89,92 %) превышал эти показатели в контрольной группе (PAR 26,58–56,02 %), что дает возможность утверждать о влиянии вредных производственных факторов на состояние здоровья работников. Предложены профилактические мероприятия по снижению рисков развития производственно обусловленных заболеваний работающих. The purpose of the work was to assess the occupational health risk for workers exposed to harmful conditions at the auxiliary workshop. Materials and methods. The hygienic assessment of working environment at 48 workplaces of mechanical shop turners was conducted. 611 researches of chemical and physical factors of the working environment and 448 analyses of workplace air for fine dust concentrations of PM4 and PM10 fractions were performed. Rates and patterns of the temporary work incapacity for 3 years were determined and indices of professional risk were calculated: the rate of disease (R), the relative risk (RR), the attributive risk (AR) and population attributable risk (PAR). Results. According to the results of the obtained data, it was determined that working conditions of the mechanical shop workers corresponded to the grade 3 of the first degree of harmful exposure and were characterized by a moderate degree of anticipated occupational risk. Morbidity rate with a temporary disability was 102.28 ± 8.09 cases and 1226.72 ± 100.3 days of disability per 100 workers, that was characterized as above the average and high according to the E. L. Notkin scale of temporary work disability rates. Respiratory, digestive, musculoskeletal system and connective tissue diseases accounted the largest share in the morbidity pattern. Based on indices of occupational risk, it was found that the very high degree of work related pathology characterized respiratory diseases (RR = 8.89 at CI 95 %, 3.93–20.12), diseases of the ear and mastoid process (RR = 7.9 at CI 95 %, 1.45–43.16); high degree was typical for diseases of the skin and subcutaneous tissue (RR = 3.16 at CI 95 %, 1.21–8.26), diseases of the eye and adnexa (RR = 2.43 at CI 95 %, 0.55–10.78); medium degree – infectious and parasitic diseases (RR = 1.98 at CI 95 %, 0.25–15.80), diseases of the genitourinary system (RR = 1.94 at CI 95 %, 0.89–4.26), diseases of the digestive system (RR = 1.68 at CI 95 %, 0.88–3.23), musculoskeletal system and connective tissue diseases (RR = 1.57 at CI 95 %, 0.82–3.00). Conclusions. According to calculated occupational risk, the list of work related morbidity was identified for mechanical shop workers, in particular for turners. The proportion of diseases among the workers of mechanical shop (AR 54.66–89.92 %) exceeded the indicators in the control group (PAR 26.58–56.02 %), which confirms the influence of occupational hazards on the health of workers. The preventive measures aimed at reducing the risks of occupational diseases development in workers have been proposed