|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра внутрішніх хвороб 1 >
Наукові праці. (ВХ-1) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/9439
|
Название: | The interrelationship between the cardiovascular remodeling indicators and the state of bone mineral density in women with coronary artery disease |
Другие названия: | Взаємозв’язок показників кардіоваскулярного ремоделювання зі станом мінеральної щільності кісткової тканини в жінок з ішемічною хворобою серця Взаимосвязь показателей кардиоваскулярного ремоделирования с состоянием минеральной плотности костной ткани у женщин с ишемической болезнью сердца |
Авторы: | Mykhailovska, N. S. Stetsiuk, I. O. Михайловська, Наталія Сергіївна Стецюк, Ірина Олегівна Михайловская, Н. С. Стецюк, И. О. |
Ключевые слова: | myocardial ischemia postmenopause osteoporosis bone density artrial remodeling correlation of data ішемічна хвороба серця постменопауза остеопороз кістки щільність ремоделювання серця взаємозв’язок ишемическая болезнь сердца постменопауза кости плотность ремоделирование сердца взаимосвязь |
Дата публикации: | 2019 |
Издатель: | Запорізький державний медичний університет |
Библиографическое описание: | Mykhailovska N. S. The interrelationship between the cardiovascular remodeling indicators and the state of bone mineral density in women with coronary artery disease / N. S. Mykhailovska, I. O. Stetsiuk // Патологія. – 2019. – Т. 16, №1(45). – С. 53-59. DOI: 10.14739/2310-1237. 2019.1.166296 |
Аннотация: | Мета роботи – визначити особливості взаємозв’язку показників кардіоваскулярного ремоделювання зі станом міне¬ральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у жінок з ішемічною хворобою серця (ІХС).
Матеріали та методи. До подвійного відкритого, поперечного, моноцентрового клінічного дослідження в паралельних групах залучили 115 жінок у постменопаузальному періоді з діагнозом ІХС: стабільна стенокардія напруження ІІ–ІІІ ФК. Залежно від стану МЩКТ пацієнток поділили на 3 групи: 1 група – 24 хворих із нормальними показниками МЩКТ, 2 група – 34 пацієнти з остеопенією, 3 група – 44 особи з остеопорозом. Стан МЩКТ вивчили за допомогою ультразвукової остеоденситометрії та алгоритму FRAX. Структурно-функціональні показники серця та судин визначали за допомогою двовимірної ехокардіоскопії та імпульсно-хвильової доплерографії.
Результати. У жінок з ІХС спостерігали вірогідне зниження Т- та Z-критерію та збільшення 10-річного ризику розвитку остеопорозних переломів залежно від ступеня порушень МЩКТ. Наявність постменопаузального остеопорозу в жінок з ІХС асоційована з вірогідним збільшенням КІМ правої та лівої ЗСА (на 14,94 % та 15,56 % відповідно), ТЗСЛШ (на 9,26 %) та індексу жорсткості міокарда ЛШ (на 40,00 %), зниженням ФВ ЛШ (на 8,77 %), розвитком діастолічної дисфункції ЛШ за типом порушення релаксації (у 80,76 %), формуванням переважно концентричної гіпертрофії ЛШ (у 68,18 %) та збільшенням частоти розвитку ексцентричної гіпертрофії ЛШ порівняно з хворими з нормальним станом МЩКТ (11,36 % проти 4,17 %; χ2 = 4.27; df = 1; p < 0,05). Серед жінок з ІХС і порушеннями МЩКТ вірогідно переважала кількість хворих, які мають кальциноз клапанів серця: 60,00 % у групі з остеопенією, 77,42 % у групі з остеопорозом проти 28,58 % у групі з нормальними показниками МЩКТ; спостерігали збільшення частоти виявлення кальцинозу 2 і більше клапанів серця. Встановили наявність кореляційного взаємозв’язку між Т- та Z- критерієм променевої кістки та ФВ ЛШ (r = +0,42; р < 0,05), КСР ЛШ (r = +0,61; р < 0,05), між Z-критерієм променевої кістки, 10-річним ризиком розвитку переломів променевої кістки й великогомілкової кісток та ЛПд (r = +0,43; р < 0,05; r = +0,50; р < 0,05 відповідно), між 10-річним ризиком розвитку переломів великогомілкової кістки та ММЛШ (r = +0,58; р < 0,05).
Висновки. Зміни структурно-функціональних показників серця в жінок з ІХС прогресують залежно від ступеня виразності порушень МЩКТ, що свідчить про взаємозв’язок кісткового та кардіоваскулярного ремоделювання.
Цель работы – определить особенности взаимосвязи показателей кардиоваскулярного ремоделирования с состоянием минеральной плотности костной ткани (МПКТ) у женщин с ишемической болезнью сердца (ИБС).
Материалы и методы. В двойное, открытое, поперечное, моноцентровое клиническое исследование в параллельных группах включены 115 женщин в постменопаузальном периоде с диагнозом ИБС: стабильная стенокардия напряжения II–III ФК. В зависимости от состояния МПКТ пациенток поделили на 3 группы: 1 группа – 24 больных с нормальными показателями МПКТ, 2 группа – 34 пациентки с остеопенией, 3 группа – 44 женщины с остеопорозом. Состояние МПКТ изучали при помощи ультразвуковой остеоденситометрии и алгоритма FRAX. Структурно-функциональные показатели сердца и сосудов определяли с помощью двумерной эхокардиоскопии и импульсно-волновой допплерографии.
Результаты. У женщин с ИБС наблюдали достоверное снижение Т- и Z-критерия и увеличение 10-летнего риска развития остеопорозных переломов в зависимости от степени нарушений МПКТ. Наличие постменопаузального остеопороза у женщин с ИБС ассоциировано с достоверным увеличением КИМ правой и левой ОСА (на 14,94 % и 15,56 % соответственно), ТЗСЛЖ (на 9,26 %) и индекса жесткости миокарда ЛЖ (на 40,00 %), снижением ФВ ЛЖ (на 8,77 %), развитием диастолической дисфункции ЛЖ по типу нарушения релаксации (у 80,76 %), формированием преимущественно концентрической гипертрофии ЛЖ (у 68,18 %) и увеличением частоты развития эксцентрической гипертрофии ЛЖ по сравнению с больными с нормальным состоянием МПКТ (11,36 % против 4,17 %; χ2 = 4,27; df = 1; p < 0,05). Среди женщин с ИБС и нарушениями МПКТ достоверно преобладало количество больных, имеющих кальциноз клапанов сердца: 60,00 % в группе с остеопенией, 77,42 % в группе с остеопорозом против 28,58 % в группе с нормальными показателями МПКТ; наблюдали увеличение частоты обнаружения кальциноза 2 и более клапанов сердца. Установлено наличие корреляционной взаимосвязи между Т- и Z-критерием лучевой кости и ФВ ЛЖ (r = +0,42; р < 0,05), КСР ЛЖ (r = +0,61; р < 0,05), между Z-критерием лучевой кости, 10-летним риском развития переломов лучевой, большеберцовой костей и ЛПд (r = +0,43; р < 0,05; r = +0,50; р < 0,05 соответственно), между 10-летним риском развития переломов большеберцовой кости и ММЛШ (r = +0,58; р < 0,05).
Выводы. Изменения структурно-функциональных показателей сердца у женщин с ИБС прогрессируют в зависимости от степени выраженности нарушений МПКТ, что свидетельствует о взаимосвязи костного и кардиоваскулярного ремоделирования. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/9439 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (ВХ-1)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|