Influence of industrial atmospheric pollution on the development of pathology of respiratory organs

Abstract

Due to the technogenic load, first of all, the quality of the air basin is disturbed. More than 80 % of diseases depend to some extent on its quality, but in an industrial city, atmospheric pollution determines the priority of pathology of respiratory organs. The purpose of the work was to study the peculiarities of the development of pathological conditions of the respiratory organs in the population living in conditions of significant atmospheric pollution. Materials and methods. Industrial emissions into the air basin from enterprises of the metallurgical industry were investigated. The type of violations of ventilation functions (obstruction, restriction, obstruction on the background of restriction) was determined from the “flow – volume” curve of the forced expiration. The incidence was studied according to the statistical materials of hospitals. Results. The residents of the industrial city have a complex of ecotoxicants, which leads to a dangerous degree of pollution and a very contaminated level. In 53.8 % of the city’s residents there are deviations in the ventilation function (by the method of the flow - volume curve analysis) due to the development of obstructive changes in the bronchopulmonary apparatus of the upper respiratory tract. After 49 years of living in such conditions, nearly in all the population prenosological conditions are registered (91.7–93.9 %). With prolonged residence in conditions of contamination, obstruction significantly increases against the background of restriction. The incidence of respiratory diseases in adults is higher with a high level of use of production capacity. Conclusions. In 53.8 % of the inhabitants of the industrial city, there are deviations in the ventilation function due to the development of obstructive changes in the broncho-pulmonary apparatus of the upper respiratory tract (obstruction combined with a restriction and obstruction). With age, the proportion of persons with prenosological conditions of respiratory function increases, especially at the age of 30–39 and 40–49 years. A high degree correlation exists between air pollution and population morbidity. Thus, the correlation coefficient between the total city air pollution indexes and respiratory diseases is 0.72 (P < 0.01) in adults and 0.66 (P < 0.05) in children. The morbidity of the adult population of the megapolis with diseases of the respiratory organs has waved in the last years. The trend of its dynamics was y = 3343.2 – 47.97x, with a coefficient of multiple correlation of 0.78 (P < 0.05). The regularities of long-term chromodynamics of respiratory organs incidence among children is almost the same as at high and at a moderate level of industrial production - dynamics tendency has a look of equation y = 10190.3 – 41.2x and y = 8813.9–76.3x with a coefficient of multiple correlation 0.59–0.64 (P < 0.05). Унаслідок техногенного навантаження передусім порушується якість повітряного басейну. Понад 80 % захворювань так чи інакше залежать від його якості, але у промисловому місті атмосферні забруднення зумовлюють пріоритетне місце патології органів дихання. Мета роботи – вивчити особливості розвитку патологічних станів органів дихання в населення, що проживає в умовах істотних атмосферних забруднень. Матеріали та методи. Дослідили промислові викиди в повітряний басейн від підприємств металургійної галузі. За кривою «потік – об’єм» форсованого видиху визначали тип порушень вентиляційної функції (обструкція, рестрикція, обструкція на тлі рестрикції). Захворюваність вивчали за статистичними матеріалами лікарень. Результати. На жителів промислового міста діє комплекс екотоксикантів, що зумовлює небезпечний ступінь забруднення та дуже забруднений рівень. У 53,8 % містян є відхилення вентиляційної функції (за методом кривої «потік – об’єм») внаслідок розвитку обструктивних змін бронхолегеневого апарату верхніх дихальних шляхів. Після 49 років проживання в таких умовах майже в усього населення реєструють донозологічні стани (91,7–93,9 %). При тривалому проживанні в умовах забруднення вірогідно збільшується обструкція на тлі рестрикції. Захворюваність на патології органів дихання серед дорослих вища при високому рівні використання потужностей виробництва. Висновки. У 53,8 % жителів промислового міста є відхилення вентиляційної функції внаслідок розвитку переважно обструктивних змін бронхолегеневого апарату верхніх дихальних шляхів (обструкції на тлі рестрикції та обструкції). Залежно від віку зростає питома вага осіб із донозологічними станами функції зовнішнього дихання, найбільше – у віці 30–39 і 40–49 років. Результати свідчать, що між забрудненням атмосферного повітря та захворюваністю населення є кореляційний зв’язок високого ступеня. Так, коефіцієнт кореляції між показником сумарного забруднення повітря міста та хворобами органів дихання становить 0,72 (р < 0,01) у дорослих та 0,66 (р < 0,05) у дітей. Захворюваність дорослого населення мегаполісу на патології органів дихання останніми роками хвилеподібно зменшувалась. Тренд її динаміки мав вигляд у = 3343,2–47,97х при коефіцієнті множинної кореляції 0,78 (p < 0,05). Особливо значно захворюваність зменшилася в дослідній групі внаслідок зниження рівня використання потужностей виробництва. Закономірністю захворюваності дитячого населення на хвороби органів дихання є майже однакова лінія тренду як при високому, так і при помірному рівні використання потужностей виробництва – тренд динаміки мав вигляд рівняння у = 10190,3 – 41,2х та у = 8813,9–76,3х при коефіцієнті множинної кореляції 0,59–0,64 (p < 0,05). Вследствие техногенной нагрузки в первую очередь нарушается качество воздушного бассейна. Более 80 % заболе¬ваний в той или иной степени зависят от его качества, но особую приоритетность атмосферные загрязнения имеют для патологии органов дыхания. Цель работы – изучить особенности развития патологических состояний органов дыхания у населения, проживающего в условиях значительных атмосферных загрязнений. Материалы и методы. Исследованы промышленные выбросы в воздушный бассейн от предприятий металлургической отрасли. По кривой «поток – объем» форсированного выдоха определяли тип нарушений вентиляционных функций (обструкция, рестрикция, обструкция на фоне рестрикции). Заболеваемость изучали по статистическим материалам больниц. Результаты. На жителей промышленного города действует комплекс экотоксикантов, что приводит к опасной степени загрязнения и опасному уровню загрязнения атмосферного воздуха. У 53,8 % жителей города установлены отклонения вентиляционной функции (по методу анализа кривой «поток – объем») вследствие развития обструктивных изменений бронхолегочного аппарата верхних дыхательных путей. После 49 лет проживания в таких условиях практически у всего населения регистрируют донозологические состояния (91,7–93,9 %). При длительном проживании в условиях загрязнения достоверно возрастает обструкция на фоне рестрикции. Заболеваемость болезнями органов дыхания у взрослых выше при высоком уровне использования мощностей производства. Выводы. У 53,8 % жителей промышленного города отмечены отклонения вентиляционной функции вследствие развития преимущественно обструктивных изменений бронхолегочного аппарата верхних дыхательных путей (обструкции на фоне рестрикции и обструкции). В зависимости от возраста растет удельный вес лиц с донозологическими состояниями функции внешнего дыхания, наибольший – в возрасте 30–39 и 40–49 лет. Результаты свидетельствуют, что между загрязнением атмосферного воздуха и заболеваемостью населения есть корреляционная связь высокой степени. Так, коэффициент корреляции между показателями суммарного загрязнения воздуха города и болезнями органов дыхания составляет 0,72 (р < 0,01) у взрослых и 0,66 (р < 0,05) у детей. Заболеваемость взрослого населения мегаполиса болезнями органов дыхания в последние годы волнообразно уменьшалась. Тренд ее динамики имел вид у = 3343,2–47,97х при коэффициенте множественной корреляции 0,78 (p < 0,05). Особенно значительно заболеваемость уменьшилась в опытной группе вследствие снижения уровня использования мощностей производства. Закономерностью динамики заболеваемости детского населения болезнями органов дыхания была практически одинакова линия тренда как при высоком, так и при умеренном уровне использования мощностей производства – тренд динамики описывается уравнениями у = 10190,3 – 41,2х и у = 8813,9–76,3х при коэффициенте множественной корреляции 0,59–0,64 (p < 0,05).