|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра клінічної фармакології, фармації, фармакотерапії і косметології >
Наукові праці. (Клінічна фармакологія) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/9561
|
Название: | Клініко-фармакологічне обґрунтування використання еритропоетину в ургентній хірургії |
Авторы: | Саржевська, Анастасія Валеріївна Кравцов, Д. В. Рябих, Н. В. |
Ключевые слова: | тези доповідей |
Дата публикации: | 2019 |
Издатель: | Запорізький державний медичний університет |
Библиографическое описание: | Саржевська А. В. Клініко-фармакологічне обґрунтування використання еритропоетину в ургентній хірургії / А. В. Саржевська, Д. В. Кравцов, Н. В. Рябих // Актуальні питання сучасної медицини і фармації : зб. тез доп. наук.-практ. конф. з міжнар. участю молодих вчених та студентів, 13 – 17 трав. 2019 р. – Запоріжжя: ЗДМУ, 2019. – С. 19. |
Аннотация: | Вступ. Велика кількість післяопераційних ускладнень, пов’язаних з низьким рівнем Hb у хворих, дефіцитом донорської крові, великою потенційною небезпекою передачі з донорською кров’ю вірусних інфекцій, можливими посттрансфузійними реакціями та ускладненнями, можуть призводити до фатальних ускладнень. Тому актуальним вирішенням цих проблем є використання фармакологічної корекції рівня Нb. Одним із можливих шляхів корекції є використання стимулятору еритропоезу – еритропоетину.
Мета дослідження: вивчення впливу стимулятору еритропоезу – еритропоетину на рівень гемоглобіну та швидкість репарації пошкоджених тканин у хворих з тромбоемболією стегново-підколінного сегменту та з анемією І ступеню.
Матеріал і методи. В дослідження включено 14 хворих, середній вік склав 47,5±3,9 років, з тромбоемболією стегново-підколінного сегменту та з анемією І ступеню, що потрапили на ургентну операцію в відділення судинної хірургії КУ «ЗОКЛ». Всім пацієнтам, що були включені в дослідження за власної згоди, проведено клініко-діагностичне обстеження згідно протоколів надання медичної допомоги в повному обсязі. Показники коагулограми при включенні в дослідження відповідали референтним значенням. Хворі були розподілені на дві групи: І-а група (n=9) хворих, яким безпосередньо перед оперативним втручанням було введено рекомбінантний еритропоетин (рЕПО) в дозі 600 МО/кг та ІІ-а, контрольна, група (n=5) хворих, які не отримували коректорів рівня гемоглобіну. На третю добу аналізували показники червоної крові (рівень гемоглобіну та приріст ретикулоцитів) та коагулограму. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/9561 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Клінічна фармакологія)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|