Клініко-лабораторна характеристика хворих на хронічний гепатит С при визначенні приорітетів в призначення противірусного лікування

Abstract

Згідно даним ВООЗ, в Європейському регіоні більше 15 млн людей живуть з хронічним гепатитом С (ХГС), а від наслідків цього захворювання щорічно вмирає 112800 людей. На сьогодні глобальна стратегія ВООЗ для сектора охорони здоров’я на 2016-2021 р.р. поставила за мету елімінацію вірусних гепатитів як погрозу здоров’ю суспільства до 2030 р. В Україні з 2013р. діє Державна цільова програма профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів. «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Вірусний гепатит С у дорослих» (Наказ МОЗ України № 729 від 18.07.16 р.) складений на підставі Міжнародних рекомендацій European Association for the Study of the Liver (2015) та передбачає визначення пріоритетних груп хворих на ХГС при призначенні противірусного лікування. Мета роботи – визначити частоту основних пріоритетів при вирішенні питання щодо призначення противірусного лікування хворих на ХГС. Матеріали та методи дослідження. Проаналізовано 260 амбулаторних карток хворих на ХГС віком від 18 до 74 років, які перебувають на обліку в гепатологічному центрі Комунальної установи «Обласна інфекційна клінічна лікарня Запорізької обласної ради». Всім хворим визначено генотип HCV, вірусне навантаження, ступінь фіброзу печінки та некрозо-запальної активності. Визначення пріоритетних груп хворих на ХГС при призначенні противірусного лікування проводили згідно існуючого Уніфікованого клінічного протоколу. Проведений аналіз професійних факторів ризику зараження гемоконтактними інфекціями. Всі хворі мали негативний результат визначення антитіл до вірусу імунодефіциту людини. При аналізі матеріалу застосовані методи варіаційної статистики.