Соматичний рост передчасно народжених дітей на тлі інтенсивної терапії захворювань перинатального періоду

Abstract

Вступ. Забезпечення адекватної нутритивної підтримки стало таким важливим, як і використання інших технологій інтенсивної терапії для забезпечення не тільки показників виживання недоношених новонароджених, але і для зменшення їх хронічної захворюваності. (Senterre T., Rigo J., 2012). Існуючі сучасні рекомендації щодо стратегії харчування новонароджених в загальній популяції дозволяють отримати задовільні результати, але, відставання в розвитку, пов'язане з нутритивною недостатністю, спостерігається у малюків, які потребують тривалої інтенсивної терапії у зв'язку з захворюваннями перинатального періоду, про що свідчать звіти відділень інтенсивної терапії новонароджених (Клоерті Дж., 2015). Незважаючи на існування затверджених протоколів щодо загальної мети нутритивної підтримки новонароджених (Agostoni C., Buonocore G., Carnielli V.P., 2009) – не лише підтримати життя, але й забезпечити внутрішньоутробні темпи росту, методи і шляхи її досягнення залишаються недостатньо визначеними й опрацьованими. Мета дослідження: оцінка соматичного росту дітей, народжених в терміни гестації менше 32 тижнів, які отримували інтенсивну терапію з приводу захворювань перинатального періоду. Матеріал і методи. Для досягення мети проведено ретроспективне контрольне дослідження 32 новонароджених, які отримували клінічне харчування та інтенсивне лікування у зв'язку із захворюваннями перинатального періоду. Вивчали соматичний зріст та стратегію клінічного харчування малюків у відділенні інтенсивної терапії новонароджених Запорізької обласної дитячої лікарні, за період 2015 року. Ентеральне та парентеральне харчування призначали згідно Європейських рекомендацій з харчування передчасно народжених дітей від 2010 року (C. Agostoni et al, 2009) та згідно рекомендацій з парентерального харчування дітей ESPGHAN and ESPEN 2006 року (B. Koletzko et al, 2006). Термін гестації при народженні склав 28/27–30 тижнів (cереднє/межквартільний діапазон), а вага 1140,33 ± 135,96г. Продовженої ШВЛ (>72 годин) потребували 32 (100%) немовлят. Вивчали загальноклінічні показники, визначали рівень сечовини, загального білка, глюкози в плазмі крові (автоматичний аналізатор). Оцінку темпів постнатального розвитку проводили з використанням діаграм фізичного розвитку передчасно народжених дітей (Fenton, 2013). Темпи розвитку оцінювали щотижня. Також, вивчали щотижневе вживання основних нутрієнтів та енергії. Остаточною оцінкою вважали показники ваги, росту та окружності головки після досягнення 36 тижнів постменструального віку, які відповідали перцентільним кривим. Статистична обробка матеріалу проведена в програмі Statistica.