Унифицированный подход к лечению больных с проникающими колото-резаными ранениями брюшной полости

Abstract

За период с 2010 по 2015 г., по данным МОЗ Украины, общий показатель смертности в Украине находится на уровне 14,5– 16,3 ‰. При этом в 6 % всех случаев смерти причиной являлись травмы. Открытая проникающая травма живота остается одной из основных причин летальных исходов. При этом ножевые ранения встречаются почти в три раза чаще, чем огнестрельные [3]. В последние годы в мире пересмотрели подходы к ведению больных с проникающими ранениями, склонившись в сторону избирательного применения оперативного и неоперативного методов лечения [2]. Широкое распространение получил метод селективного неоперативного лечения больных с проникающими ранениями брюшной полости [4, 10, 14]. Суть данного метода заключается том, что, применяя современные диагностические методы, а также клинический мониторинг состояния больного, в определенных случаях можно обойтись без применения лапаротомии. Данная методика позволяет в 55 % случаев ножевых ранений вести больных, не прибегая к оперативному вмешательству, сократить количество ненужных лапаротомий до 9–19 %, уменьшить длительность пребывания больных в стационаре до 3,9 дня по сравнению с 6 при лапаротомии, а также снизить материальные затраты на лечение пациентов. При отборе больных для неоперативного ведения лучше ориентироваться на данные общеклинических исследований (общая чувствительность и специфичность серийного клинического обследования брюшной полости составляет 87,3 и 93,5 % соответственно) [10]. Хорошим подспорьем являются данные компьютерной томографии, однако данные чувствительности и специфичности данного метода колеблются у разных авторов от 60 до более 90 % [4, 9, 11, 13]. Диагностическая ценность ультразвукового исследования в первые часы после полученной травмы составляет всего 46 % [12], а обзорной рентгенографии – 2,6 % [7]. Применение лапароскопии в диагностике и лечении колото-резаных ранений брюшной стенки является приоритетным методом в случае стабильной гемодинамики у больных [8]. During the period from 2010 to 2015, according to the Ministry of Health of Ukraine, the total mortality rate in Ukraine is at the level of 14.5–16.3 %. In 6 % of all deaths the cause was trauma. Open penetrating abdominal trauma remains one of the major causes of deaths. While stab wounds are found almost three times more often than gunshot [3]. In recent years, the world has redefined approaches to the management of patients with penetrating wounds, leaning in the direction of selective use of operative and nonoperative methods of treatment [2]. Widespread is a method of selective non-operative management of patients with penetrating wounds of the abdomen [4,10,14]. The essence of this method is that by applying modern diagnostic methods, and clinical monitoring of the patient, in certain cases it is possible to dispense with the use of laparotomy. This technique allows in 55 % of cases, stab wounds manage cases without resorting to surgical intervention, to reduce the number of unnecessary laparotomies to 9–19 %, reduce the duration of patients' stay in hospital was 3.9 days compared to 6, with laparotomy, as well as to reduce material costs for treatment of patients. Selection of patients for non-operative management to better focus on the data of common clinical examination (overall sensitivity and specificity of serial clinical examination of the abdomen is 87.3 and 93.5 % per cent respectively) [10]. A good help is the data of computer tomography, however, the sensitivity and specificity of this method ranges from different authors from 60 % to over 90 % [4,9,11,13]. The diagnostic value of ultrasound examination in the first hours after the injury is just 46 % [12], and review x-rays to 2.6 % [7]. The use of laparoscopy in the diagnosis and treatment of stab wounds of the abdominal wall is a priority method in the case of stable hemodynamic patients [8]. За період з 2010 до 2015 р., за даними МОЗ України, загальний показник смертності в Україні перебуває на рівні 14,5–16,3 %. При цьому в 6 % всіх випадків смерті причиною були травми. Відкрита проникаюча травма живота залишається однією з основних причин летальних випадків. Втім ножові поранення зустрічаються майже в три рази частіше, ніж вогнепальні [3]. В останні роки в світі переглянули підходи до ведення хворих із проникаючими пораненнями, схилившись у бік вибіркового застосування операційного і неопераційного методів лікування [2]. Значного поширення набув метод селективного неопераційного лікування хворих з проникаючими пораненнями черевної порожнини [4, 10, 14]. Суть даного методу полягає в тому, що, застосовуючи сучасні діагностичні методи, а також клінічний моніторинг стану хворого, в певних випадках можна обійтися без застосування лапаротомії. Дана методика дозволяє в 55 % випадків ножових поранень вести хворих, не вдаючись до операційного втручання, скоротити кількість непотрібних лапаротомій до 9–19 %, зменшити тривалість перебування хворих у стаціонарі до 3,9 дня порівняно з 6 при лапаротомії, а також знизити матеріальні витрати на лікування пацієнтів. При відборі хворих для неопераційного ведення краще орієнтуватися на дані загальноклінічних досліджень (загальна чутливість і специфічність серійного клінічного обстеження черевної порожнини становить 87,3 і 93,5 % відповідно) [10]. Доброю допомогою є дані комп’ютерної томографії, однак чутливість і специфічність даного методу коливається у різних авторів від 60 до 90 % [4, 9, 11, 13]. Діагностична цінність ультразвукового дослідження в перші години після отриманої травми становить всього 46 % [12], а оглядової рентгенографії – 2,6 % [7]. Застосування лапароскопії в діагностиці і лікуванні колото-різаних поранень черевної стінки є пріоритетним методом у разі стабільної гемодинаміки у хворих [8].