Особливості реалізації сексуальної поведінки в залежності від типу адикції

Abstract

Вступ. Тенденція до більш поглибленого вивчення взаємовпливу різних компонентів психопатологічних розладів обумовлена пошуком нових шляхів покращення існуючих терапевтичних методик, у тому числі підвищення комплаєнтності та прихильності до лікування. Особливо це актуально для контингенту хворих з адикціями, оскільки важливим компонентом стратегії ефективного лікування є чіткі мотиваційні установки та довіра між пацієнтом та лікарем. У цьому контексті великої клінічної значимості набуває сексуальна дисфункція (СД), що виникає на тлі адикції у складі комплексу клініко-психопатологічних порушень, оскільки вона провокує до повторної наркотизації з аутокуративною метою або переривання обраного курсу замісної терапії, а також сексуальної або подружньої дисгармонії. Метою даного дослідження є вивчення особливостей реалізації сексуальної поведінки у хворих з різними типами адикцій. Дослідження проводилось на контингенті пацієнтів наркологічного відділення ЗОКНД з використанням клінічного опитування та анкетування за IIEF (Міжнародний Індекс Еректильної Функції) для чоловіків та MFSQ (Опитувальник Жіночої Сексуальності Маккоя) для жінок. Отримані результати. Було виявлено, що вживання алкоголю та інших психоактивних речовин бути обумовлене боротьбою з сексуальною тривогою (40% опитуваних, преважно хворі з залежністю від алкоголю), підвищенням сексуальної продуктивності (7 % респондентів) та подоланням сексуальної дисфункції (5% опитуваних). Близько 12% чоловіків вживали алкоголь до першого статевого акту з метою збільшення сексуального задоволення. У одному з клінічних випадків опіоїди використовуватись як афродизіак та для затримки еякуляції. Було встановлено, що тривале вживання алкоголю та опіоїдів пов'язано з сексуальною дисфункцією майже у всіх сферах статевого функціонування. Дослідження у пацієнтів, що страждають від опіоїдної залежності, продемонстрували більш високі показники сексуальної дисфункції, ніж у загальній популяції, в межах 34-85% для пацієнтів, залежних від героїну та 14-81% для пацієнтів, що 66 знаходяться на програмі замісної терапії метадоном. Важливо відзначити, що хворі, у яких сексуальна дисфункція виникла під час вживання героїну, у 30 % випадків повідомили про збереження та у 10% навіть про посилення її проявів після початку замісної терапії. У випадку алкогольної залежності показники сексуальної дисфункції варіювали від 51% до 58% для низького статевого потягу, 16-59% для еректильної дисфункції, 4-15,9% для передчасної еякуляції. Згідно даних дослідження, близько у 50% хворих прояви сексуальної дисфункції зберігаються навіть при тривалому утриманні від алкоголю.