DSpace About DSpace Software
 

IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра дитячих інфекційних хвороб >
Наукові праці. (Дитячі ІХ) >

Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/12204

Название: Вікові клініко-лабораторні особливості первинної Епштейна-Барр вірусної інфекції в дітей
Другие названия: Age clinical and laboratory features of primary Epstein-Barr viral infection in children
Возрастные клинико-лабораторные особенности первичной Эпштейна-Барр вирусной инфекции у детей
Авторы: Конакова, Ольга Володимирівна
Усачова, Олена Віталіївна
Сіліна, Єлизавета Андріївна
Пахольчук, Тетяна Миколаївна
Дралова, Олександра Анатоліївна
Konakova, O. V.
Usachоva, O. V.
Silina, Ye. A.
Pakholchuk, T. M.
Dralova, O. A.
Конакова, О. В.
Усачёва, Е. В.
Силина, Е. А.
Пахольчук, Т. Н.
Дралова, А. А.
Ключевые слова: діти
ВЕБ
інфекційний мононуклеоз
гепатит
children
EBV
infectious mononucleosis
hepatitis
дети
ВЭБ
инфек- ционный мононуклеоз
гепатит
Issue Date: 2020
Издатель: Запорізький державний медичний університет
Библиографическое описание: Вікові клініко-лабораторні особливості первинної Епштейна-Барр вірусної інфекції в дітей / О. В. Конакова, О. В. Усачова, Є. А. Сіліна, Т. М. Пахольчук, О. А. Дралова // Патологія. – 2020. – Т. 17, № 2(49). - С. 202-208. DOI: 10.14739/2310-1237.2020.2.212791
Аннотация: Мета роботи – вивчити вікові особливості клініко-лабораторних проявів первинної Епштейна–Барр вірусної інфекції (ЕБВІ) в дітей. Матеріали та методи. Виконали ретроспективне дослідження, що включало демографічні, клініко-лабораторні дані 104 дітей, які хворі на інфекційний мононуклеоз Епштейна–Барр вірусної етіології. Аналіз включав серологічно підтверджені випадки – наявність IgM до капсидного антигена вірусу Епштейна–Барр (ВЕБ) (VCA IgM) і відсутність антитіл до ядерного антигена ВЕБ (EBNA IgG). Результати. Вік дітей становив 4,0 (2,6; 9,0) року. Максимальна госпітальна захворюваність на інфекційний мононуклеоз визначена у віковій групі від 2 до 5 років – 35,6 %, найменш численна група – діти від 12 до 17 років – 19,2 %. Рівень підвищення температури тіла був більшим у дітей молодших вікових груп. Ступінь збільшення шийних лімфатичних вузлів вірогідно більший у дітей шкільного віку та підлітків порівняно з пацієнтами раннього віку (p < 0,001). Синдром тонзиліту частіше спостерігали в дітей віком від 2 до 11 років (p < 0,05). Висипку виявили у 22,1 % (n = 23) дітей. Наявність петехій характерніша для дітей віком понад 12 років. Синдром гепатоспленомегалії часто реєстрували у старшій віковій групі (50 %), рідко – в дітей перших 2 років життя (8,7 %). Цитолітичний синдром зареєстрували у 54,2 % пацієнтів віком 6–11 років і в кожного зі старшої вікової групи; в осіб раннього віку він виявлений у 34,8 % (p < 0,001). Атипові мононуклеари визначили у 8,7 % дітей раннього віку й у 24,3–37,5 % хворих старшого віку. Висновки. У дітей перших 2 років життя ЕБВІ характеризується менш виразними проявами захворювання: помірною шийною лімфаденопатією, нечастою спленомегалією та низькою частотою виявлення атипових мононуклеарів. Встановили виражену різницю за частотою розвитку гепатиту при первинній ЕБВІ в дітей різного віку – зі збільшенням віку хворого середні значення активності АЛТ істотно та поступово збільшувалися. Aim: to delineate the clinical presentation and laboratory profile of primary Epstein-Barr viral infection (EBVI) in children. Materials and methods. A retrospective study was conducted on the demographic, clinical and laboratory data of 104 children with infectious mononucleosis due to Epstein–Barr virus (EBV) infection in children. The analysis included serologically confirmed cases – the presence of IgM to the capsid EBV antigen (VCA IgM) with the absence of antibodies to the nuclear EBV antigen (EBNA IgG). Results. The mean age of children was 4.0 (2.6; 9.0) years. The maximum hospital morbidity for infectious mononucleosis was observed in children from 2 to 5 years – 35.6 % whereas in patients from 12 years to 17 years – 19.2 %. The mean peak temperature was higher in young children. The rate of the cervical lymphadenopathy was significantly higher in adolescents compared with infants (P < 0.001). Tonsillitis syndrome was more commonly seen in children aged from 2 to 11 years (P < 0.05). Rash was detected in 22.1 % (n = 23) of children. The presence of petechiae was more common in older children. Hepatosplenomegaly syndrome was reported in 50 % of older children and only in 8.7 % of infants. Cytolytic syndrome was reported in 54.2 % of patients from 6 to 11 years and in 100 % of the adolescents from 12 to 17 years, although in infants it was only in 34.8 % (P < 0.001). Atypical mononuclear cells were detected in 8.7% of early age children and in 24.3–37.5 % of older children. Conclusions. Age differences were noted in clinical findings for cervical lymphadenopathy and splenomegaly, which were less common in children of the first 2 years. A significant difference in the incidence of hepatitis was found: with increasing age of the patient, the mean level of ALT increased significantly and gradually. Цель работы – изучить современные возрастные особенности клинико-лабораторных проявлений первичной Эпштейна-Барр вирусной инфекции (ЭБВИ) у детей. Материалы и методы. Проведено ретроспективное исследование, включавшее демографические, клинико-лабораторные данные 104 детей, больных инфекционным мононуклеозом Эпштейна-Барр вирусной этиологии. Анализ включал серологически подтвержденные случаи – наличие IgM к капсидному антигену вируса Эпштейна-Барр (ВЭБ) (VCA IgM), отсутствие антител к ядерному антигену ВЭБ (EBNA IgG). Результаты. Средний возраст детей составил 4,0 (2,6; 9,0) года. Максимальная госпитальная заболеваемость инфекционным мононуклеозом отмечена в возрастной группе от 2 до 5 лет – 35,6 %, самая малочисленная группа – дети в возрасте от 12 до 17 лет – 19,2 %. Уровень повышения температуры тела был большим у детей младших возрастных групп. Степень увеличения шейных лимфатических узлов достоверно выше у детей школьного возраста и подростков по сравнению с пациентами раннего возраста (p < 0,001). Синдром тонзиллита чаще наблюдали у детей в возрасте от 2 до 11 лет (p < 0,05). Сыпь отмечена у 22,1 % (n = 23) детей. Наличие петехий более характерно для детей в возрасте более 12 лет. Отмечено, что синдром гепатоспленомегалии часто регистрировали в старшей возрастной группе (50 %), он был редким у детей первых 2 лет жизни (8,7 %). Цитолитический синдром зарегистрирован у 54,2 % пациентов в возрасте 6–11 лет и у каждого из старшей возрастной группы, в раннем возрасте он отмечен у 34,8 % (p < 0,001) детей. Атипичные мононуклеары обнаружены у 8,7 % детей раннего возраста и у 24,3–37,5 % пациентов старшего возраста. Выводы. У детей первых 2 лет жизни ЭБВИ характеризуется менее выраженными проявлениями заболевания: умеренной шейной лимфаденопатией, низкой частотой обнаружения спленомегалии и атипичных мононуклеаров. Установлено значительное различие в частоте развития гепатита при первичной ЭБВИ у детей разного возраста – с увеличением возраста больного средние значения активности АЛТ существенно и постепенно увеличивались.
URI: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/12204
Appears in Collections:Наукові праці. (Дитячі ІХ)

Files in This Item:

File Description SizeFormat
10_542-19_Konakova_Usachova_et_all.pdf2,24 MBAdobe PDFView/Open
View Statistics

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

 

Valid XHTML 1.0! DSpace Software Copyright © 2002-2010  Duraspace - Feedback