Психолого-педагогічні основи розвитку інтересу студентів до самоосвіти в позааудиторний час

Abstract

Сучасна вища школа покликана формувати у студентів інтерес до самоосвіти, розвивати самостійність та готувати до продовження навчання впродовж життя. Мета статті – дослідити психолого-педагогічні основи розвитку інтересу до самоосвіти у студентів технічного та медичного ВНЗ у позааудиторний час на прикладі іноземної мови. Досліджено, що передумовою самоосвіти є мотивація, чітке й адекватне уявлення студента про свою майбутню професійну діяльність. Обґрунтовано, що ефективна самоосвіта можлива лише тоді, коли студент готовий до неї, коли у нього є дієві мотиви, що спонукають до вдосконалення своїх знань і навичок, певного рівня теоретичних знань і практичних навичок та певного ступеня сформованості вміння самостійно організовувати пізнавальну діяльність. З’ясовано, що самоосвітня компетентність з іноземної мови студента технічного ВНЗ передбачає його потенційну готовність і спроможність у процесі самоосвіти підтримувати і підвищувати рівень володіння іноземною мовою. Інваріантна частина самоосвітньої компетентності включає вміння самостійно вивчати іноземну мову, а варіативна – здатність використовувати можливості іноземної мови для подальшого професійного зростання. Доведено, що специфіка вивчення іноземної мови у технічному ВНЗ полягає у професійно орієнтованому підході. Професійно орієнтоване навчання включає вивчення іноземної мови як засобу оволодіння спеціальністю і як засобу професійного спілкування. Установлено, що в умовах скорочення аудиторного навантаження на вивчення іноземної мови розвиток самоосвіти студентів у позааудиторний час дозволяє підвищити ефективність навчання. У статті розглянуто різні форми проведення позааудиторних занять: масові (конференції, «круглі столи», вікторини, конкурси, диспути), групові (предметні, науково-дослідні гуртки, клуби за інтересами) та індивідуальні (підготовка студентами доповідей, рефератів, рецензій, виступів). З’ясовано, що найефективнішою формою самоосвіти у період карантину, спричиненого COVID-19, є онлайн-сервіси. Modern higher education is designed to form students' interest to self-education, develop their independence and prepare for lifelong learning. The purpose of the article is to investigate the psychological and pedagogical bases of the development of students’ interest to self-education in extracurricular time at technical and medical universities (in the context of a foreign language). It was proven that the prerequisite for self-education is motivation, clear and adequate idea of the student about their future professional activity. It was substantiated that effective self-education is possible only when students are ready for it, when they have effective motives to improve their knowledge and skills, a certain level of theoretical knowledge and practical skills and a certain degree of ability to independently organize cognitive activity. It was found that the self-educational competence of a technical university student in a foreign language presupposes their potential readiness and ability to maintain and increase the level of foreign language proficiency in the process of self-education. The invariant part of self-educational competence includes the ability to learn a foreign language independently, and the variable part determines the ability to use the opportunities of a foreign language for further professional growth. It was proved that the specifics of foreign language learning in a technical university is a professionally oriented approach. Vocational training includes foreign language learning as a means of mastering the specialty and as a means of professional communication. It was revealed that in the conditions of reducing the teaching classroom load on the studying of a foreign language, the development of self-education of students in extracurricular time allows increasing learning efficiency. The article considers various forms of extracurricular activities - mass (conferences, “round tables”, quizzes, competitions, debates), group (subject groups, research groups, interest clubs) and individual (students’ reports, abstracts, reviews, speeches). It was found that the most effective form of self-education during the quarantine period caused by COVID-19 is online services.