Динаміка показників загальної фізичної підготовленості в системі фізичної терапії спортсменок віком 11–13 років, які спеціалізуються у важкій атлетиці, після травматичних ушкоджень опорно-рухового апарату

Abstract

Мета роботи – визначити динамічні характеристики показників загальної фізичної підготовленості важкоатлеток віком 11–13 років після травм опорно-рухового апарату у відновлювальному та тренувальному періодах фізичної терапії. Матеріали та методи. Контингент дослідження – 45 спортсменок (вікова категорія – 11–13 років, кваліфікація ‒ І, ІІ, ІІІ юнацькі розряди) СДЮШОР «Спартак» із важкої атлетики Запорізької обласної ради, ДЮСШ «Колос» Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області, ДЮСШ Бердянської міської ради Запорізької області та Харківського обласного вищого училища фізичної культури і спорту, які спеціалізуються у важкій атлетиці. Пацієнтів після травм опорно-рухового апарату поділили на дві групи: основну (ОГ, n = 22) і контрольну (КГ, n = 23). Спортсменки контрольної групи отримували стандартну схему лікування (загальноприйнята для медичних закладів). Для пацієнток основної групи у відновлювальному та тренувальному періодах розробили та впровадили програму фізичної терапії з контролем показників загальної фізичної підготовленості. Методи дослідження: аналіз наукової літератури і джерел інформації, що представлені в мережі Інтернет; клінічне спостереження, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Результати. Аналіз показників загальної фізичної підготовленості спортсменок 11–13 років основної та контрольної груп, які спеціалізуються у важкій атлетиці, протягом відновлювального та тренувального періодів дає підстави констатувати: спортсменки основної групи мають кращі показники зростання, а динамічні характеристики їхньої загальної фізичної підготовленості мають лінійний характер із постійною спрямованістю до поліпшення. За показниками тесту «біг 30 м, с» зафіксували такі показники зростання: спортсменки основної групи – -0,48, спортсменки контрольної групи – -0,29, різниця – -0,19. За показниками тесту «стрибок у довжину з місця, см» виявили такі показники зростання: спортсменки основної групи – +14, спортсменки контрольної групи – +5, різниця – +9. За результатами виконання тесту «згинання і розгинання рук в упорі лежачи, n» отримали показники: спортсменки основної групи – +4,44, спортсменки контрольної групи – +2,86, різниця – +1,58. Висновки. Інтенсифікація тренувального процесу та форсування підготовки юних спортсменів у важкій атлетиці – провідні чинники, що призводять до травматичних ушкоджень опорно-рухового апарату, мультисистемних патологій і розвитку патоморфозних явищ. Показники загальної фізичної підготовленості спортсменок 11–13 років, які спеціалізуються у важкій атлетиці, дають підстави констатувати, що спортсменки основної групи мають більшу різницю зростання показників, а тренд їхньої загальної фізичної підготовленості має лінійну спрямованість на покращення. Показники загальної фізичної підготовленості спортсменок контрольної групи мають нелінійний характер за результатами тестів «біг 30 м, с» і «стрибок у довжину з місця, см». The aim of the work to determine the dynamic characteristics of overall physical condition indicators in 11–13-year-old female weightlifters after injuries of the musculoskeletal system at the training stage of physical therapy. Materials and methods. The experimental population comprised 45 female weightlifters (aged 11–13 years, qualification ‒ I, II, III junior categories) from SСYSSOR “Spartak” of the Zaporizhzhia regional council, CYSS “Kolos” of Kamiansko-Dniprovskyi district of Zaporizhzhia region, Berdiansk CYSS of Zaporizhzhia Region City Council, and students of Kharkiv Regional Higher School of Physical Culture and Sports majoring in weightlifting. Patients after musculoskeletal injuries were divided into two groups: main (MG, n = 22) and control (CG, n = 23). Patients of the control group underwent standard treatment (generally prescribed in medical establishments). For main group patients in the training period, the program of physical therapy has been developed and implemented, with the current control of overall physical condition indicators. Research methods. Analysis of literature and sources of information presented on the Internet; clinical observations; pedagogical testing; methods of mathematical statistics. Results. Analysis of overall physical condition indicators of athletes of 11–13-year-old weightlifters of the main and control groups during the recovery and training periods allows us to state that main group athletes have higher growth rates, and dynamic characteristics of their overall physical condition are linear with constant focus on improvement. According to the indicators of “running 30 m, s” test, the following growth indicators were recorded: main group athletes (-0.48), control group athletes (-0.29), the difference (-0.19). According to the indicators of “standing long jump, cm” test, the following growth indicators were recorded: main group athletes (+14), control group athletes (+5), difference (+9). According to the results of the test “flexion-extension of the arms in the supine position, n” the following indicators were obtained: main group athletes (+4.44), control group athletes (+2.86), difference (+1.58). Conclusions. Intensification of the training process and forcing the training of junior athletes in weightlifting are the leading factors that result in injuries of the musculoskeletal system, multisystem pathologies and the development of pathomorphic phenomena. Indicators of overall physical condition of weightlifters aged 11–13 allow us to state that main group athletes have a higher difference in growth, and the tendency of their overall physical condition has a linear focus on improvement. Indicators of overall physical condition of control group athletes are nonlinear, according to “running 30 m, s” and “standing long jump, cm” the test results. Цель работы ‒ определить динамические характеристики показателей общей физической подготовленности тяжелоатлеток в возрасте 11–13 лет после травм опорно-двигательного аппарата в восстановительном и тренировочном периодах физической терапии. Материалы и методы. Контингент обследованных – 45 спортсменок (возрастная категория – 11–13 лет, квалификация ‒ І, ІІ, ІІІ юношеские разряды) СДЮШОР «Спартак» по тяжелой атлетике Запорожского областного совета, ДЮСШ «Колос» Каменско-Днепровского района Запорожской области, ДЮСШ Бердянского городского совета Запорожской области и Харьковского областного высшего училища физической культуры и спорта, специализирующихся в тяжелой атлетике. Пациентов после травм опорно-двигательного аппарата поделили на две группы: основную (ОГ, n = 22) и контрольную (КГ, n = 23). Спортсменки контрольной группы получали стандартную схему лечения (общепринятая для медицинских учреждений). Для пациенток основной группы в восстановительном и тренировочном периодах разработана и внедрена программа физической терапии с контролем показателей общей физической подготовленности. Методы исследования: анализ научной литературы и источников информации, представленных в сети Интернет; клиническое наблюдение, педагогическое тестирование, методы математической статистики. Результаты. Анализ общей физической подготовленности спортсменок 11–13 лет основной и контрольной групп, специализирующихся в тяжёлой атлетике, в течение восстановительного и тренировочного периодов позволяет констатировать: спортсменки основной группы имеют более высокие показатели прироста, а динамические характеристики их общей физической подготовленности имеют линейный характер с постоянной направленностью к улучшению. По показателям теста «бег 30 м, с» зафиксированы такие показатели прироста: спортсменки основной группы – -0,48, спортсменки контрольной группы – -0,29, разница – -0,19. По показателям теста «прыжок в длину с места, см» установлены такие показатели прироста: спортсменки основной группы – +14, спортсменки контрольной группы – +5, разница – +9. По результатам выполнения теста «сгибание и разгибание рук в упоре лёжа, n» получили такие показатели: спортсменки основной группы – +4,44, спортсменки контрольной группы – +2,86, разница – +1,58. Выводы. Интенсификация тренировочного процесса и форсирование подготовки юных спортсменов в тяжёлой атлетике – ведущие факторы, которые приводят к травматическим повреждениям опорно-двигательного аппарата, мультисистемным патологиям и развитию патоморфозных явлений. Показатели общей физической подготовленности спортсменок 11–13 лет, специализирующихся в тяжелой атлетике, позволяют констатировать, что спортсменки основной группы имеют более высокую разницу прироста показателей, а тренд их общей физической подготовленности имеет линейную направленность на улучшение. Показатели общей физической подготовленности спортсменок контрольной группы имеют нелинейный характер по результатам тестов «бег 30 м, с» и «прыжок в длину с места, см».