Можливості та обмеження фізичної терапії у підлітків з артеріальною гіпертензією

Abstract

Артеріальна гіпертензія в сучасних умовах зустрічається серед 15% підлітків віком 16-17 років, а за деякими даними кількість таких хворих може дорівнювати навіть 22%. Можна стверджувати, що захворюваності на артеріальну гіпертензію в контингенті молодих людей сприяють високі психоемоційні та інформаційні навантаження, нераціональне харчування зі споживанням надлишкової кількості кухарської солі, низька фізична активність, тютюнопаління і спадкова схильність. Мета роботи удосконалення засобів фізичної терапії підлітків у віці 16-17 років із щойно виявленою під час профілактичного огляду первинною артеріальною гіпертензією із урахуванням індивідуальних особливостей перебігу хвороби та її віддаленого прогнозу. Впродовж 10 років за участю медичних працівників кафедр педіатричного та терапевтичного профілю Запорізького державного медичного університету, проведено дослідження артеріального тиску у понад 1700 студентів-першокурсників, з яких в подальшому формували клінічні групи спостережень. На етапі обов’язкового скринінгу усім підліткам офісно вимірювали артеріальний тиск з використанням методу Н.С. Короткова, проводилось добове моніторування артеріального тиску, холтерівське дослідження ЕКГ, лабораторні аналізи сечі та крові, ехокардіографію, сонографія нирок, наднирників, щитоподібної залози та офтальмоскопія очного дна. Визначався індекс маси тіла, фізична працездатність за допомогою велоергометричного субмаксимального тесту PWC170. Програма фізичної терапії включала заняття на велотренажері 2 рази на тиждень по 50 хвилин протягом 7 місяців. Артериальная гипертензия в современных условиях встречается среди 15% подростков в возрасте 16-17 лет, а по некоторым данным количество таких пациентов может составлять даже 22%. Можно утверждать, что заболеваемости артериальной гипертензией в контингенте молодых людей способствуют высокие психоэмоциональные и информационные нагрузки, нерациональное питание с потреблением избыточного количества поваренной соли, низкая физическая активность, курение и наследственная предрасположенность. Цель работы совершенствование средств физической терапии у подростков в возрасте 16-17 лет с впервые выявленной во время профилактического осмотра первичной артериальной гипертензией с учетом индивидуальных особенностей течения болезни и ее отдаленного прогноза. В течение 10 лет с участием медицинских работников кафедр педиатрического и терапевтического профиля Запорожского государственного медицинского университета, проведено исследование артериального давления более чем 1700 студентов-первокурсников, из которых в дальнейшем формировали клинические группы наблюдений. На этапе обязательного скрининга всем подросткам офисно измеряли артериальное давление с использованием метода Н. С. Короткова, проводилось суточное мониторирование артериального давления, холтеровское исследование ЭКГ, лабораторные анализы мочи и крови, эхокардиография, сонография почек, надпочечников, щитовидной железы и офтальмоскопия глазного дна. Определялся индекс массы тела, физическая работоспособность с помощью велоэргометрического субмаксимального теста PWC170. Программа физической терапии включала занятия на велотренажере 2 раза в неделю по 50 минут в течение 7 месяцев. In modern conditions arterial hypertension occurs in 15% of teenagers aged 16-17 years, and according to some reports the number of such patients may be even 22%. It can be argued that the incidence of arterial hypertension in the contingent of young people is promoted by high psychoemotional and informational loads, poor nutrition with the consumption of excess sodium chloride, low physical activity, smoking and a hereditary predisposition. The purpose of the work was to improve the means of physical therapy in teenagers aged 16-17 with primary arterial hypertension, first detected during a routine examination, taking into account the individual characteristics of the course of the disease and its long-term prognosis. Material and methods. We conducted the study of blood pressure of more than 1700 first year students with the help of medical workers from the departments of pediatric and therapeutic profile of Zaporizhzhya State Medical University for 10 years. All these students were subsequently divided in clinical observation groups. At the screening stage, all teenagers had office blood pressure measured using the N. S. Korotkov method. Daily blood pressure and ECG monitoring, laboratory tests of urine and blood, echocardiography, sonography of the kidneys, adrenal, thyroid and ophthalmoscopy were also performed. The body mass index and physical performance were determined using the PWC170 bicycle ergometric submaximal test. Seven month long physical therapy program included exercises on a stationary bike 2 times a week for 50 minutes.