Прагмастилістичні особливості кольоронімів у романах Дена Брауна "Код да Вінчі", "Янголи та демони", "Втрачений символ"

Abstract

У статті розглядаються та аналізуються кольороніми та їхні прагмастилістичні особливості у романах Дена Брауна «The Da Vinci Code», «Angels and Demons», «The Lost Symbol». У статті здійснюється спроба класифікувати всі кольороніми з трьох романів Дена Брауна за певними тематичними групами, визначити їх функціональну та прагматичну специфіку. Колір та кольороніми як репрезентанти феномену кольору у мові є об’єктами мультидисциплінарних досліджень, зокрема і у зіставному аспекті, у літературних творах з метою розкрити замисел автора та особливості його ідиостилю, колір також активно використовується в рекламі та психології, досліджується його вплив на свідомість та емоційний стан. Велика кількість іменників набуває вторинної номінації – назви кольору. До таких слів можна віднести такі найменування кольорів як мʼята, лаванда, марсала, сангрія, фуксія, сепія, ваніль, мигдаль, платина, магнолія, спаржа, лайм, мірт, фісташка, волошка, та багато інших. Більшість з цих іменників можуть бути і прикметниками, номінація надається за принципом схожості кольору з названим обʼєктом, і на даному етапі, це найпродуктивніший спосіб створення нових кольоронімів. Саме такі найменування кольорів можна зустріти і в сучасних художніх творах, як англомовних, так і іншомовних. Актуальність дослідження визначається спрямованістю сучасного мовознавства на вивчення семантики та прагматики мовних одиниць у художньому дискурсі. Кольороніми – це така багатогранна система, яка постійно оновлюється, поповнюється новими лексемами, у зв’язку з цим потрібно зусередитися на дослідженні кольоронімів у сучасному художньому англомовному тексті, тому що це питання не було детально досліджено до теперішнього часу. Проведення прагмастилістичного аналізу колірної картини світу романів «Код да Вінчі», «Янголи та демони», «Втрачений символ» Дена Брауна як складової частини мовної картини світу дає доволі широкий простір для дослідження. The article deals with analysis of coloronymes in Dan Brown's novels “The Da Vinci Code» ”, “Angels and Demons”, “The Lost Symbol”. We investigate the coloronymes in Dan Brown’s novels and we try to classify them into some thematic groups and determine the pragmatic and functional specificity. Color and coloronymes were studied from different aspects in language, in comparative aspect, in literary texts in order to reveal the author's intention and features of his style, color is used in advertising and psychology. Colors and their names differ in the languages, recently a large number of names of colors appear in the world of fashion and advertising, mainly English is the source of the appearing of new nominations. A large number of nouns acquires a secondary nomination – the name of the color. These words include the color of mint, lavender, marsala, sangria, fuchsia, sepia, vanilla, almond, platinum, magnolia, asparagus, lime, myrtle, pistachio, cornflower and many others. Most of these nouns can be adjectives, the nomination is given according to the principle of similarity of color with the named object and at this stage it is the most productive way to create new coloronyms. Such coloronymes we may see in modern literary texts. The relevance of the study is determined by the focus of modern linguistics on the study of semantics and pragmatics of language units in artistic discourse. Coloronyms are such a multifaceted system that is constantly updated especially with new tokens, in this regard, it is necessary to focus on the study of coloronyms in the modern artistic English-language text, in fact that this issue has not been studied properly. The pragmastilistic analysis of the color picture of the world in the novels “The Da Vinci Code”, “Angels and Demons”, “The Lost Symbol” by Dan Brown as part of the linguistic picture of the world gives a wide scope for research.