Detection of Clostridium difficile toxins A and B in the stool specimens from patients and medical staff of the children’s antituberculosis department

Abstract

The objective of our research was to determine the detection frequency of C. difficile toxins in the stool specimens from children receiving long-term treatment with rifampicin and in health care workers treating these children in a separate anti-tuberculosis hospital. Materials and methods. 139 children with the average age of 13.6 were examined; all of them had an infiltrative pulmonary tuberculosis and received long-term treatment with rifampicin at the Zaporizhzhia Regional Tuberculosis Dispensary. Also, 32 medical workers were examined and divided into high and low risk groups of C. difficile infection depending on the closeness of their contacts with children at the department. To detect C. difficile toxins A/B in the stool an ELI method was applied using the ELISA test system (Diagnostic Automation, Inc., Calabasas, USA). The amount of toxins ranged from 1 ng and more in 1 ml of feces sample was considered as diagnostic. Results. 74 (53 %) children out of the 139 had a diagnostic titer of C. difficile toxins in their stool specimens. Among them, 49 (66 %) children had recurrent diarrhea, syndrome of abdominal pain without diarrhea was observed in 20 (27 %) and asymptomatic carrier state of CDI detected by laboratory tests was defined in 5 (7 %) children. Among 32 medical workers in the same department 6 (18.8 %) of them were positive for C. difficile toxins. It is noteworthy that three of them had received antibiotics during the last month prior to the study. Conclusions. In the context of professional contacts with symptomatic or asymptomatic CDI children there is the risk of intestinal contamination among the health workers who intake antibiotics regardless of contacts closeness and total years of service at the hospital. At the same time, patients without diarrhea and, possibly, health workers of the department can be considered as an additional reservoir of C. difficile. Мета роботи – встановлення частоти виявлення токсинів C.difficile у фекаліях у дітей, які тривалий час отримують антибіотик рифампіцин, а також у фекаліях медичного персоналу, що здійснює догляд за цими дітьми в умовах протитуберкульозного закритого стаціонара. Матеріали і методи. Обстежили 139 дітей (середній вік – 13,6 року), які страждали на інфільтративну форму легеневого туберкульозу та тривалий час отримували рифампіцін в умовах відділення обласного протитуберкульозного диспансеру м. Запоріжжя. Також обстежили 32 медичних працівників, яких залежно від контактів із дітьми у відділенні поділили на групи високого та низького ризику інфікування C. difficile. Для виявлення токсинів А + В C. difficile у фекаліях використовували імуноферментний метод за допомогою тест-системи ELISA (Diagnostic Automation, Inc., Calabasas, USA) фотометр TECAN, SUNRISE. Позитивним результатом наявності CDI у хворого вважали кількість токсинів 1 нг і більше в 1 мл фекалій. Результати. Зі 139 дітей у 74 (53 %) наявні токсини C. difficile у фекаліях, що діагностично значущо для CDI. Серед усіх токсин-позитивних дітей 49 (66 %) були з діареєю, що рецидивує, больовий абдомінальний синдром без діареї визначили у 20 (27 %), безсимптомні носії CDI, виявлені лабораторними тестами, – 5 (7 %) дітей. Серед 32 медичних працівників цього відділення з різним ступенем контакту з дітьми за результатами тестів на токсини C. difficile позитивними були 6 (18,8 %) співробітників. Серед них троє отримували антибіотики протягом останнього місяця перед дослідженням. Встановлено, що інтенсивність контактів співробітників із хворими дітьми у відділенні, а також стаж роботи у спеціалізованому протитуберкульозному відділенні не вплинули на частоту інфікування C. difficile. Висновки. В умовах професійних контактів з дітьми, хворими на CDI маніфестну та безсимптомну форми, ризик розвитку у співробітників контамінації кишечника виникає при прийманні антибіотиків незалежно від контактів медичних працівників і стажу роботи у стаціонарі. Пацієнти без діареї та, можливо, медичні працівники відділення можуть бути додатковим резервуаром C. difficile. Цель работы – установление частоты выявления токсинов C. difficile в стуле у детей, длительно получающих антибиотик рифампицин, а также у медицинского персонала, осуществляющего уход за этими детьми в условиях противотуберкулезного закрытого стационара. Материалы и методы. Обследовали 139 детей (средний возраст – 13,6 года), которые страдали инфильтративной формой легочного туберкулеза и получали длительно рифампицин в условиях отделения Областного противотуберкулезного диспансера г. Запорожья. Также обследовали 32 медицинских работника, которых в зависимости от тесноты контактов с детьми в отделении разделили на группы повышенного и низкого риска инфицирования C. difficile. Для установления токсинов А + В C. difficile в стуле использовали иммуноферментный метод с помощью тест-системы ELISA (Diagnostic Automation, Inc., Calabasas, USA) фотометр TECAN, SUNRISE. Позитивным результатом наличия CDI у больного считали количество токсинов 1 нг и более в 1 мл фекалий. Результаты. Из 139 детей у 74 (53 %) обнаружили токсины C. difficile в стуле, что диагностически значимо для CDI. Среди всех токсин-позитивных детей 49 (66 %) были с рецидивирующей диареей, болевой абдоминальный синдром без диареи установлен у 20 (27 %), бессимптомное носительство CDI, обнаруженное лабораторными тестами, – у 5 (7%) детей. Среди 32 медицинских работников этого же отделения с разной степенью контакта с детьми положительными по результатам тестов на токсины C. difficile оказались 6 (18,8 %) сотрудников. Из них трое принимали антибиотики в течение последнего месяца перед исследованием. Установлено, что ни интенсивность контактов сотрудников с больными детьми в отделении, ни стаж их работы в специализированном противотуберкулезном отделении не влияли на частоту инфицирования C. difficile. Выводы. В условиях профессиональных контактов с детьми, больными CDI манифестной и бессимптомной формами, риск развития у сотрудников контаминации кишечника возникает при приеме антибиотиков независимо от тесноты контакта медицинских работников и их стажа работы в стационаре. Пациенты без диареи и, возможно, медицинские работники отделения могут быть дополнительным резервуаром C. difficile.